«Смарт Простір» Козельщини. Нова сторінка старої бібліотеки

Раніше Центральна районна бібліотека імена Олеся Гончара у Козельщині була занедбаною будівлею зі старим книжковим фондом, радянськими меблями, темними коридорами і без мінімальних зручностей. Спершу підприємець і меценат родом з цих місць Микола Сушко задумав створити у Козельщині щось на кшталт кав’ярні, щоб у молоді було альтернативне місце для освіти і дозвілля. Але такий новітній проєкт «поховав» би бібліотеку по сусідству, тож команда його благодійної ініціативи Sushko Philanthropy знайшла рішення: уклали довгостроковий договір оренди приміщення з можливістю ремонту, але зі збереженням бібліотечної установи. Так оновлена бібліотека стала сучасним культурним центром і, як сподівається команда, прикладом для інших громад.

Фасад будівлі майже не змінився, а от зсередини приміщення просто не впізнати. Де раніше були обшарпані стіни та пильні полиці, тепер стильний затишний інтер’єр. Проте дизайнери вирішили не ховати цілком історію за гіпсокартоном. Подекуди на стінах і стелях коридорів навмисно залишили фрагменти старої цегляної кладки та дранки.

Благодійний фонд та громада переосмислили не лише інтер’єр, а й функціональне наповнення бібліотеки. З 2020 року тут є місце для коворкінгу, читальна зала, обладнана сучасними системами для відвідувачів з різними потребами, і дитяча зала з комп’ютерним класом. У вересні 2025 року команда експедиції побувала в Козельщині і розпитала команду Смарт Простору про їхні улюблені проєкти.

Матеріал створено за підтримки партнерів експедиції на Полтавщину: Defender, Work.ua та Sushko Philanthropy.

Осучаснити читання

Важливою частиною трансформації стала робота з книжковими фондами. Бібліотекарі провели масштабну ревізію, списавши застарілу та радянську літературу. Сьогодні на полицях близько двох тисяч нових видань українською мовою. Видача й пошук книг повністю автоматизовані. Тепер тут немає паперових формулярів — усе працює за сучасною електронною бібліотечною системою Koha. У пошуку системи достатньо ввести назву книги, щоб дізнатися, чи є вона в бібліотеці, чи хтось її читає. Також на кожному виданні в бібліотеці є особливий штрихкод, скануючи який можна отримати наявну інформацію про книжку, автора або забронювати її. Команда простору вчилася опановувати сучасні технології, щоб забезпечити якісну роботу бібліотеки. Менеджерка простору Тетяна Бражник згадує:

— Галина Миколаївна, наш бібліотекар, на заслуженому відпочинку, але вона наш постійний відвідувач. Галина одна з перших включилася у зміни, які тут відбувалися. Вона не говорила, що чогось не осягне, а вчилася і продовжує вчитися.

Читальна зала займає окреме місце в серцях працівників, каже Тетяна:

— Ми називаємо нашу читальну залу «серцем Смарт Простору». Чому серцем? Бо тут основне — книги.

Книжок тут достатньо для задоволення читацьких потреб жителів громади, бо фонд постійно оновлюють і наповнюють літературними новинками. Попри це, деякі книги російською досі залишаються на полицях бібліотеки для читачів, яким ще важко читати українською з різних причин. Тетяна ділиться, що працівники в таких випадках делікатно пропонують спробувати український переклад або новинку від українського автора. Для команди Смарт Простору найбільша перемога, коли читач повертає книгу і зі здивуванням каже: «Знаєте, а мені зайшло!».

Читальна зала — це зона коворкінгу з м’якими диванами, столами і стільцями, де кожен може в тиші насолодитися книгою чи попрацювати, та книжкові полиці, зручно поділенні на секції. Тут є книги для дітей і дорослих, завжди актуальна класика й сучасні твори, наукова, мистецька і психологічна література. На полицях з українською періодикою можна знайти і газети про садівництво, й історичні журнали, і навіть модний глянець. Крім цього, бібліотека налічує невелику колекцію примірників, підписаних авторами, які відвідували «Смарт Простір».

— Звісно, ми не можемо конкурувати з великими міськими бібліотеками, але задовільняємо будь-які смаки.

Приділити увагу інклюзивним деталям також не забули. Для людей з порушенням зору створили невеликі зони зі спеціальними пристроями з навушниками для прослуховування аудіокниг.

У бібліотеці Смарт Простору не лише видають книги, а й проводять різні інтерактиви для поціновувачів літератури. Розмови з авторами книг, інтелектуальні зустрічі й навіть читацькі клуби для дорослих і підлітків. Клуб «Читуса» для підлітків збирає зацікавлене читанням молоде покоління обговорити книжки, а після дискусії разом заповнити читацькі щоденники або зробити тематичні колажі.

Дитяча кімната і залучення батьків

На другому поверсі будівлі працює дитяча зона — окремий простір для дітей різного віку. Тут вони разом із працівниками знайомляться з книгами, вчаться читати, грають у розвивальні ігри, малюють і вирізають аплікації. В дитячій зоні часто проводять і творчі майстер-класи, щоб діти реалізовували свої амбіції і вчились чогось нового. Проте за розвагами прихована головна мета — перетворити читання на щоденну звичку. Для цього тут запровадили правило, що не забороняє ігри, а робить їх винагородою за старання. Тетяна Бражник пояснює:

— Коли дитина приходить до дитячої кімнати і хоче пограти, наприклад, у PlayStation, вона має почитати хоча б 15 хвилин. Це наше головне правило: хочеш грати — читай.

Для малечі реалізують кілька постійних проєктів. Один із них — «Родинні читання». У великій читальній залі збираються батьки, бабусі чи дідусі з дітьми та разом поринають у дитячі сюжети. Тетяна переконана, що такі проєкти дуже важливі, адже не тільки популяризують читання серед дітей, а й дають родинам можливість більше, цікавіше та якісніше проводити час разом:

— Хто як не ми, дорослі, можемо показати приклад любові до читання і привити її змалку дітям.

Несподівано успішним став і проєкт «Читаємо з татусями», який з 2025 року щосереди проходить у дитячій кімнаті. Спочатку працівники сумнівалися в цій ідеї, адже здавалося, що важко заохотити татусів регулярно відвідувати простір. Проте в перший день проєкту до дитячої зали прийшов перший татусь, й інші діти захотіли, аби і їхні татусі завітали до простору. Згодом батьки один за іншим почали навідуватися щотижня до дітей, щоб почитати їм уголос казки.

Дитяча зона наповнена продуманими деталями для зручності її малих відвідувачів. Усі меблі рухомі, їх легко піднімати, а на вмонтованих у стіну шафах немає ручок, що свідчить про те, що тут дбають про безпеку.

Освітні та культурні події

Однією із цілей ревіталізації бібліотеки було створити багатофункціональний простір, де буде цікаво й корисно проводити час людям різного віку. Наприклад, одразу біля дитячої кімнати розташований комп’ютерний клас, який створює багато можливостей для реалізації ідей відвідувачів. Тут проводять курси з програмування, 3D-моделювання, а раніше навчали старше покоління базових навичок користування сучасними гаджетами. Менеджерка Тетяна пригадує:

— Один чоловік прийшов до нас із намальованою клавіатурою, зошит під рукою. Все ретельно записував, відмітки собі робив. Потім купив ноутбук. А згодом, дивлюся, вже їде Козельщиною на велосипеді, спереду в багажнику колонка награє, і говорить: «Я вдячний, що ви повернули мене до життя».

Чимало часу у просторі відвідувачі проводять і в лекційній залі — на курсах, тренінгах, презентаціях, зустрічах із цікавими людьми, а також освітніх і культурних подіях. Тут втілюють у життя бажання вчити іноземну мову, розповідає Тетяна:

— У нас уже четвертий рік проходять заняття з англійської мови. До курсів долучаються діти від 10 років, підлітки, а також старше покоління. І саме дорослі часто ставляться до навчання дуже відповідально: вони не пропускають жодного заняття, бо розуміють, для чого це потрібно.

Після початку повномасштабного вторгнення завдяки співпраці з різними громадськими організаціями проводять також заходи із психологами: розмови — для переселенців, підтримувальні тренінги — для сімей військових.

Навіть просто гуляючи коридорами Смарт Простору можна відкрити для себе багато цікавого, наприклад картини талановитих митців. Разом з Національним художнім музеєм у просторі роблять невеликі виставки, щоб зацікавити людей українським живописом. І це працює, переконана Тетяна:

— У нас була виставка, присвячена анімалістиці, художникам-експресіоністам. Нині маємо можливість знайомитися з українським модерном. Наші відвідувачі приходять сюди і знайомляться з художниками, з їхніми картинами. Це спонукає до глибшого самостійного ознайомлення.

В Україні є чимало малих міст, звідки кожного року їдуть молоді й амбітні люди. Приклад Смарт Простору в Козельщині показує, як громада може створити можливості для самореалізації і саморозвитку в селищі, щоб молодь не мала нагальної потреби переїздити. Сергій Голчанський, підприємець, активіст Sushko Foundation, переконаний, що Україна має децентралізуватися:

— Люди мають їхати в село з різними скілами, з різними професіями, з різними напрямами діяльності і мати можливість розвивати щось тут.

Об’єднувати людей важливо, адже, гуртуючись, вони створюють щось нове, обмінюються досвідом і так можуть покращувати життя своєї громади. На думку Сергія, успіх Козельщини має надихати інші українські міста й села брати ініціативу у свої руки:

— ​​Все йде від людей, від їхнього бажання діяти. Кожна громада може стати успішною, якщо знайдеться команда, яка візьме відповідальність. Але без активної спільноти неможливо змінювати середовище. Громада — це не будівлі і не дороги, це в першу чергу спільнота, яка об’єднується, створює умови для життя й розвитку.

Сам Сергій родом із Запоріжжя, довгий час працював у Києві, але з 2021 року перебрався з родиною до Козельщини, щоб на місці від імені благодійної фундації глибше й більш різносторонньо досліджувати проблеми і можливості регіону: 

— Ми знаходимо спільні ідеї і проєкти, які точно вплинуть на розвиток громади. Обговорюємо ці проєкти і допомагаємо їх втілити. Тому що, звісно, що в малих громадах грошей завжди не вистачатиме. А зараз наша громада вже наближається до беззбитковості, а ще декілька років тому вона була дотаційною.