Відновлення міст — це не лише про будівництво, а про повернення життя, спільнот і сенсів після руйнувань, спричинених війною. Тому у межах проєкту «Відновлення міст» розповідаємо про те, як повертаються до життя пошрамовані війною українські населені пункти.
У межах проєкту «Відновлення міст» розповідаємо про Львів і про те, як місто справляється з наслідками російської агресії. У першій історії йшлося про відновлення і збереження цивільної та культурної інфраструктури міста й околиць. Тепер поглянемо на роботу...
Львів став прихистком багатьом українцям, що тікали від обстрілів і шукали відносної безпеки на заході України. Дехто знаходив тут тимчасовий дім, хтось залишився надовше. Попри те що у Львові рідше лунає сигнал повітряної тривоги, місто теж має значні руйнування. Не...
Промовисто про теперішній стан Сум каже факт, що на одній сторінці локального медіа поруч стоять новини на кшталт «збили ворожий безпілотник», «будуємо фортифікації» та «запустили подкаст про місто», «відбудеться фестиваль місцевого крафту». Живучи за 30 км до кордону з агресором,...
Тростянець — слобожанське місто за 35 км від кордону з РФ, відбудові й розвиткові якого Росія перешкоджає не раз. Від першого дня вторгнення місто було окуповане майже місяць, що спричинило гуманітарну кризу. Мало не всю інфраструктуру, завдяки...
Зосереджуватися на відбудові об’єктів критичної інфраструктури чи братися за всі — непросте питання для всієї України, але ще гострішим воно є для прикордонних населених пунктів сходу й півночі. Близькість до кордону з Росією впливає, але не має бути визначальним фактором...
Ірпінь — одне з міст, чия відбудова стала розгалуженим процесом з багатьма учасниками. Мешканці багатоквартирного будинку самотужки лагодять понищений обстрілами дах і вставляють вікна у своїх квартирах. Литовські партнери відновлюють деякі соціально важливі об’єкти, як-от дитячий садок. Держава Україна ініціювала...
Одна з ознак поступу українського суспільства — ініціативність людей, їхня готовність брати на себе відповідальність. Особливо це підсвічує час війни, коли держава перевантажена й зосереджена на обороні. Герої цього матеріалу — приклад того, як кожен може докластися до відбудови країни,...
Перед початком повномасштабного вторгнення громади по всій Україні потужно розвивалися, зокрема завдяки реформі децентралізації та різним державним програмам. Наприклад, 2020 року в Макарові відкрили нову амбулаторію, зведену за канадськими технологіями. Утім, вона пропрацювала лише трохи більш як рік: у березні...
Відновлення міст — це те, що триває навіть під час війни. Розуміючи загрозу, українці відбудовують свої понищені російськими обстрілами міста, селища і села, бо хочуть там жити. Тому у межах проєкту «Відновлення міст» розповідаємо про те, як повертаються до життя пошрамовані війною українські населені пункти.
Одна з рис цього відновлення — намагання зробити навіть краще, ніж було. Відновлення включає не лише реконструкцію, а й переосмислення міського середовища: від урбаністики та енергоефективності до інклюзивності й збереження пам’яті. Більше уваги звертають на безпеку — будують та обладнують укриття.
Повоєнна відбудова України — це майбутнє, але життя продовжується тут і зараз, тому відновлення міст триває вже. І Ukraїner зібрав історії людей і громад про це.
Відновлення міст — це форма спротиву: коли люди повертаються, прибирають завали, лагодять дахи, встановлюють вікна, відкривають школи, бібліотеки і кавʼярні. Відбудовують домівки, інфраструктуру й культурну спадщину.
Архітектура тут — не лише про стіни, а про здатність громади відновити контроль над життям. Відновлення як опір під час війни в Україні демонструє незламність і силу людей, які перетворюють руїни на відродження міст і спільнот.
Відновлення відбувається на різних рівнях з великою кількістю учасників:
Саме ця спільна праця дозволить перейти від екстреного ремонту до системної післявоєнної відбудови.
Війна змусила переосмислити міський простір. Безпека стала ключовою — укриття, продумані евакуаційні маршрути й стійкі конструкції інтегрують у нові проєкти з самого початку.
Другий вимір — енергоефективність і сталий розвиток: будівлі проєктують так, щоб вони споживали менше ресурсів і витримували перебої з електрикою та теплом.
Третій — інклюзивність. Відбудова враховує потреби людей з інвалідністю, ветеранів, літніх і внутрішньо переміщених осіб. Паралельно архітектори працюють із культурною спадщиною, намагаючись зберегти ідентичність міст.
В Ірпені мешканці багатоквартирного будинку самотужки полагодили понищений обстрілами дах, литовські партнери відновили дитячий садок, а держава побудувала міст поруч зі зруйнованим, фото якого облетіли весь світ.
Миколаїв потерпає від обстрілів, але готується до відбудови після завершення війни, і в цьому їй допомагають міжнародні партнери, найбільше — Данія.
Ініціатива Repair Together об’єднує волонтерів з усієї країни, які приїжджають у постраждалі від обстрілів громади розбирати завали, ремонтувати дахи й допомагати людям повернутися у свої домівки.
Охтирка відновлює тепло- й електропостачання після знищення ТЕЦ, а багато її мешканців стали учасниками державної програми «єВідновлення».
Суми справляються з наслідками російських обстрілів, будують укриття, готуються до можливого ворожого нападу, а водночас не застигають у стані очікування — життя вирує.
Ми не знаємо, коли завершиться війна і в якому стані будуть українські міста, селища і села. Але уже зараз зрозуміло, що відбудова після війни буде ускладнена багатьма факторами. Наприклад:
Дізнайтесь, як міста, селища і села виглядали після звільнення від російських окупантів. Також вам може бути цікаво зрозуміти, які соціальні послуги доступні людям, чиє житло та міста постраждали від війни, зокрема ВПО. Із відновленням міст безпосередньо повʼязане повернення туди людей, а ми зафіксували багато історій того, як українці їдуть з-за кордону додому.
Відновлення міст в умовах війни — це комплексний процес, що включає гуманітарне розмінування територій, реконструкцію житлового фонду, відновлення критичної інфраструктури та створення умов для повернення місцевих спільнот.
У відбудові України беруть участь місцеві громади, волонтерські об’єднання, архітектори, державні інституції, а також велика кількість міжнародних партнерів та інвесторів.
Через війну сучасна архітектура стала більш орієнтованою на безпеку: обов’язкове проектування укриттів, підвищення енергоефективності будівель та впровадження принципів інклюзивності для маломобільних груп населення.
Роль спільнот є визначальною, оскільки саме активні мешканці та локальні ініціативи наповнюють відновлені міста життям, забезпечуючи соціальну стабільність та сталий розвиток регіону.
Першими символами відродження України стали міста Ірпінь, Бородянка та Гостомель, де активна відбудова житла та соціальних об’єктів розпочалася одразу після деокупації територій.