Велика війна змінила життя всіх українців. Одні досі живуть у містах і селах, де не стихають вибухи, інші змушені були тікати зі своїх осель від ворожих обстрілів. Комусь є куди повертатися, а хтось, на жаль, уже не має дому. Однак усі ці люди не втрачають жагу до життя і всіляко намагаються не тільки адаптуватися до нових обставин, а й бачити прекрасне в кожному дні. Харківський фотограф Ігор Чекачков задокументував такі історії у серії світлин.
Ігор Чекачков — засновник академії сучасної фотографії Chekachkov Photo Academy та викладач фотографії у Харківській школі архітектури. Найбільше його приваблює художня фотографія. На рахунку фотографа більше 20 виставок, що проходили в Україні, США, Польщі, Сербії, Німеччині, Франції та ін.
Ця серія світлин Ігоря Чекачкова — продовження його проєкту «Щоденне життя», розпочатого близько 10 років тому. Фотограф досліджував взаємодію людей у спільному життєвому просторі і для цього просив своїх друзів і близьких людей дозволу стати непомітним спостерігачем їхнього повсякдення. Так митець поринав в атмосферу їхнього побуту та їхні приватні історії, фіксуючи це у своїх світлинах.
24 лютого 2022 року, коли Росія напала на Україну, Ігор Чекачков був змушений переїхати з Харкова до Львова. Відтоді він продовжує знімати свою серію, але вже в реаліях війни. Він фотографує спільний побут людей, які шукали прихисток, і тих, хто його їм дав. Відвідуючи притулки, квартири й будинки, Ігор Чекачков таким чином документує історії українців, які заново винаходять своє повсякденне життя.
Усі ці фото зроблені у різних оселях Львова або неподалік нього.
Олег спить після безсонних ночей у обстріляному Харкові і довгої дороги до безпечного місця поблизу Львова. Зараз він живе в будинку з іншими переселенцями. Тут у березні в п’яти кімнатах жили близько 30 людей.
Харківська акторка Катя грається зі своїми трьома дітьми. У неї із чоловіком Костею немає необхідних документів, тому батько не може виїхати за кордон із родиною.
Анна займається йогою в квартирі, яку вона ділить із чотирма переселенцями.
Анна та Артур живуть у квартирі разом із трьома людьми. Перші два тижні після вторгнення РФ вони провели в харківському притулку, а потім евакуювалися.
Аня складає пазл «Майбутнє» у будинку, де живе зі своїм хлопцем Ярославом і ще чотирма людьми.
Кияни Аня та Ярослав у будинку для переселенців.
Чотирирічний Клим із батьками — Олесею і Костею. 18 березня в Олесі діагностували рак. Разом зі своїм чоловіком і чотирма дітьми вона переїхала з Харкова у Львів, щоб мати доступ до належного лікування. Зараз сім’я живе в маленькій кімнаті гуртожитку.
Костя і Ваня займаються спортом у кімнаті свого нового тимчасового помешкання. Це київські студенти, які вивчають режисуру.
Харків’янка Лєра робить Марині педикюр у своїй кімнаті в гуртожитку для переселенців.
Ліна і Саша мешкають у гуртожитку, де подружилися після приїзду з Харкова. Ліна так сумує за рідним містом, що попри небезпеку, іноді їздить туди на кілька днів.
Марина, Костя і Влад — студенти з Києва, друзі, які разом живуть в одній кімнаті гуртожитку.
Настя розчісує Лєру. Дівчата познайомилися і подружилися у цьому гуртожитку, коли приїхали з Харкова.
Обід у будинку для переселенців поблизу Львова.
Оксана з донькою Уляною наповнюють ванну водою. Вони приїхали сюди зі Слов'янська.
Харків’янка Олена приймає душ після шести днів перебування в укритті і 30-годинної дороги до Львова.
Олена і Саша. Перед великою війною дівчина збиралася переїхати з Харкова до Києва, щоб жити із хлопцем. Перші шість днів вторгнення закохані провели окремо в різних містах, поки не вирішили поїхати на захід України. Зараз вони живуть разом, у будинку з іншими переселенцями.
Саша проколює Віці ніс у кімнаті гуртожитку. Сашин хлопець, Данило, бавиться з донькою Віки.
Сім'я з Лисичанська у своїй кімнаті гуртожитку. У травні їхній будинок зруйнували — їм уже нікуди вертатися.
Харків'яни Сашко та Олексій готують коктейлі Молотова в сараї свого нового тимчасового помешкання.
Юрій фарбує підлогу в квартирі, яку орендує зі своєю дівчиною Анною та її братом. Перші тижні повномасштабної війни вони провели в Харкові, а потім переїхали у Львів. Спершу жили в квартирі з іншими переселенцями, доки власник не попросив їх з’їхати.
