Пекка Товері: «Найгірший день на фронті краще, ніж найкращий день під Росією»

Пекка Товері — депутат Європарламенту, фінський генерал у відставці і екскерівник військової розвідки Фінляндії. У цьому інтерв’ю ми поговорили з ним про РФ, Європу й реалії, що стоять за владою та безпекою. Від Угорщини Орбана¹Віктор Орбан — прем’єр-міністр Угорщини (1998–2002, 2010–дотепер), який провадить проросійську політику. до фінської моделі стійкості — він розмірковує про загрози, що формують сьогоднішню Європу.

Далі — пряма мова Пекки Товері.

Про Угорщину

Що пішло не так з Угорщиною? Думаю, що це сталося через Орбана.

Якщо згадати 2008 рік, коли РФ напала на Сакартвело, він рішуче засуджував дії Росії і закликав вжити заходів проти неї. Говорив, що подібні напади не можна допускати. Через кілька років змінив свої погляди.

Коли я керував військовою розвідкою у Фінляндії (у 2019–2020 роках. — ред.), ми уважно стежили за російською економікою, бо вона показує нам, які збройні сили вони можуть побудувати. Мої аналітики дуже чітко сказали, що РФ не здатна створити армію, яка би серйозно загрожувала НАТО, бо просто немає на це грошей. Однак у них завжди було достатньо фінансів, аби корумпувати європейських бізнесменів і політиків. Росія робила це дуже ефективно десятиліттями, зокрема впливаючи на Орбана. Путін надавав йому фінансову підтримку, допомагаючи перемогти на виборах і залишитися при владі.

Орбан — авторитарний лідер. Усі авторитарні лідери корумповані, і вони створюють навколо себе масштабну корупцію. Угорщина, безумовно, найбільш корумпована країна ЄС. Орбан згуртував довкола себе взаємозалежних людей, адже вони скоювали спільні злочини.

А ще за цей час змінив закони, аби полегшити контроль над населенням. Він контролює суди й інші інституції. У той же час створив базу виборців, які його підтримують, і яку він, по суті, купив.

Це схоже на те, що раніше робив Путін перед своїми виборами — збільшував витрати на соціальний захист і пенсії. Напередодні виборів в Угорщині Орбан пообіцяв пенсіонерам³В Угорщині 13-та пенсія є офіційною державною виплатою на додаток до щомісячних пенсій. не лише 13-ту, а навіть 14-ту пенсію. Він намагається купити голоси виборців, частково використовуючи кошти ЄС.

В установчих договорах ЄС є стаття 7, у якій чітко сказано, що якщо держава-член своїми діями становить загрозу для Європейського Союзу та інших держав-членів, її право голосу може бути призупинено. Ми повинні скористатися статтею 7 і забрати право голосу в Угорщини.

Якщо Словаччина⁴Із жовтня 2023 року прем’єр-міністром Словаччини є проросійський політик, популіст Роберт Фіцо. не дослухається до нас, необхідно зробити те ж саме. Абсурдно, що ми не використовуємо інструменти, які вже маємо, аби притягнути лідерів цих двох держав до відповідальності.

ЄС потребує моделі прийняття рішень, яка працює так, щоб одна країна не могла блокувати зусилля, спрямовані на поліпшення нашої оборони й безпеки. Коли йдеться про політику безпеки й оборони, ми повинні перейти до голосування кваліфікованою більшістю замість нинішньої одностайної системи, коли всі повинні погодитися.

Про російську ілюзію могутності

Росія — одна з найбільш корумпованих країн світу. Незважаючи на те, що вона витрачає величезні кошти на свої збройні сили, значна частина цього бюджету розкрадається. Якби ці гроші дійсно були використані на військовий розвиток, вона була би значно сильнішою.

Втім, дві речі РФ робила добре.

Перше — це пропаганда. Вони інвестували значні кошти у створення іміджу великої і боєздатної армії. Кожні чотири роки організовували великі навчання, в яких брали участь сотні тисяч солдатів, проводили широкомасштабні бойові тренування, ракетні випробування — усе для того, аби створити образ сильної армії. У фінській розвідці ми дивилися на ці навчання й думали: це насправді постановочні вистави. Ви берете певну кількість бійців, тренуєте їх багато разів, щоб вони показали себе добре на відео. Але це нічого не каже про реальні можливості. У Фінляндії ми дуже скептично ставилися до їхньої реальної сили, бо розуміли, що це було здебільшого на показ. Але імідж виявився ефективним на Заході і в усьому світі.

Путін мав низку успіхів — у Сакартвело, у Криму, у Сирії. У Сирії, зокрема, вдалося створити враження, що російська армія потужна й ефективна, ніхто не замислювався над реальними умовами, в яких вона діяла.

Є старий анекдот про формулу перемоги ізраїльської армії: якщо у вас першокласна техніка, другокласні війська і третьосортний противник, ви завжди перемагатимете. Якщо подивитеся на те, що сталося у Сакартвело або на ситуацію в Криму (коли українські збройні сили були дуже непідготовленими) — це не було справжнім випробуванням російської військової спроможності. Однак це створило уявлення (особливо серед політиків, які не прислухаються до власних військових експертів) про дуже сильну й потужну російську армію.

Про Фінляндію

24 лютого 2026 року було не лише сумною річницею російської агресії, а й першим днем, коли Фінляндія була незалежною довше, ніж перебувала під російським пануванням⁷Із 1809 року й до проголошення незалежності в 1917-му Велике князівство Фінляндське було частиною Російської імперії.. Для нас це важливий момент.

Ми вели десятки війн із Росією. Зрозуміли, що нам, як маленькій країні, аби вижити з агресивним сусідом, треба задіяти кожну людину, кожну можливість й усі наявні ресурси.

Під час Другої світової війни протягом чотирьох років ми витрачали на оборону більше половини нашого валового національного продукту. 16 % фінів служили в збройних силах — це один із найвищих показників серед європейських країн, що брали участь у війні. Цей досвід залишився з нами. Ми зрозуміли: аби пережити російський напад, треба бути повністю готовими, адже знаємо, що Росія робить із «малими» народами. Кожна війна з нею — екзистенційна для виживання фінської нації — її культури, мови, усього іншого. Тому ми повинні бути готовими.

У нас у Фінляндії є приказка: «Один фінський солдат дорівнює десятьом росіянам. Але що станеться, коли прийде одинадцятий?». Вони просто продовжують приходити. До цього треба бути готовим.

Оскільки ми невелика країна, нам потрібна достатня кількість бійців, тому ми зберегли призов на військову службу навіть після Холодної війни, коли інші перейшли до професійних армій. Професійні армії корисні, але з ними не можна вести довгі війни, для цього потрібні резерви. У нас є близько мільйона людей у резерві. Наша армія воєнного часу налічує близько 300 тисяч осіб, але до оборони залучено все суспільство.

Ми також маємо сильну артилерію і підтримуємо найвищий рівень боєздатності: винищувачі F-18 із крилатими ракетами, керовані ракети, потужний військово-морський потенціал, передові засоби радіоелектронної боротьби тощо.

Для того, щоб збройні сили функціонували, громадянське суспільство також має функціонувати. Якщо цивільна інфраструктура руйнується, армія не може воювати. Саме тому ми побудували потужну систему цивільної оборони. Наприклад, у Гельсінкі, де проживає близько 600 тисяч людей, у нас є укриття для 950 тисяч осіб. По всій Фінляндії маємо укриття для близько 5 мільйонів людей. За законом, якщо ви будуєте житловий будинок площею понад 1200 м², він повинен мати укриття.

Якщо ви хочете надавати телекомунікаційні послуги у Фінляндії, то повинні гарантувати, що вони функціонуватимуть під час кризи та війни. Якщо маєте аптеку — повинні мати запаси. Ми робимо запаси всього: палива, газу, запчастин — на три-шість місяців. Якщо ви будуєте міст у Фінляндії, він має бути спроєктований з урахуванням можливості його знесення.

Про географію Фінляндії та виживання

Ми — арктична нація. Знаємо, що зима завжди прийде. Аби вижити тут протягом століть, люди повинні були співпрацювати й готуватися влітку до майбутньої зими. Такий наш менталітет. Це не тому, що ми генії, зовсім ні. Ми сформовані нашою географією і нашою історією, які змусили нас так діяти.

Важливо пам’ятати, що для Фінляндії географія і клімат — союзники, що значно полегшує ситуацію. В України такої переваги немає. Фінляндію надзвичайно складно атакувати. Люди кажуть: у вас 1343,6 кілометрів сухопутного кордону з Росією. Я завжди відповідаю: так, але понад 80 % цього рубежу — це суцільна дика місцевість, ліси й болота. Атакувати там надзвичайно складно. Росіяни двічі намагалися це зробити в минулому столітті й обидва рази всі сили, що наступали на північ від Ладозького озера, були оточені та знищені. Якщо вони спробують це зробити знову, ми відкоркуємо шампанське, бо таке їхнє рішення значно полегшить нашу роботу.

Воювати взимку нелегко, якщо ти не знаєш, що робиш. На щастя, росіяни не дуже добре це вміють.

Про готовність воювати

Найважливіший фактор — готовність людей воювати.

У Фінляндії ми проводимо щорічне опитування, в якому запитуємо: якби на Фінляндію напали із застосуванням військової сили, чи варто нам чинити збройний опір, навіть якщо результат непевний, тобто ми можемо програти? Близько 80 % респондентів кажуть, що так, ми повинні боротися. Це, безумовно, найвищий відсоток у Європі (за іншими, зовнішніми, дослідженнями, 2026-го цей показник становив 64 %. — ред.).

Основна причина цього полягає в тому, що люди повинні відчувати, що їм є що захищати. Навіщо мені йти на війну, якщо я нічого не маю, якщо я бідний і ніхто про мене не дбає? У Фінляндії розрив у доходах між найбагатшими і найбіднішими — один із найменших у світі. Ми доклали багато зусиль, аби зменшити нерівність через оподаткування й державну підтримку. Наприклад, у нас практично немає безхатьків. Іноді буває неприємно платити високі податки, але коли розумієш, що це створює стабільність у суспільстві, це має сенс. Нам не загрожують внутрішні заворушення чи перевороти, бо люди відчувають, що система працює і їм є що захищати.

За законом, кожен фін може бути зобов’язаний підтримувати військові зусилля — чи то працюючи в оборонній промисловості, чи доглядаючи за людьми похилого віку, чи виконуючи інші важливі функції. Кожен бере участь, бо всі усвідомлюють, що нам є що втрачати. У Фінляндії існує спільна позиція, коли ми дивимося на війну в Україні: навіть найгірший день на фронті був би кращим, ніж найкращий день під російською окупацією.

Про Зимову війну та національну єдність

Зимова війна⁹Радянсько-фінська (Зимова) війна тривала в 1939–1940 роках, фінам вдалося стримати наступ радянців. Фінляндія хоч і не ввійшла до складу СРСР, та частина її території стала Карело-Фінською Радянською Соціалістичною Республікою. була надзвичайно важливою для Фінляндії. Коли вона почалася, ми були незалежними лише двадцять років.

Невдовзі після здобуття незалежності ми пережили криваву громадянську війну, бо Радянський Союз підтримав повстання лівих сил у Фінляндії проти законного уряду, вимагаючи соціальної справедливості й реформ, які вже були узгоджені. По суті, це була спроба Радянського Союзу повернути Фінляндію під свій контроль.

Громадянські війни завжди жорстокі, і ця війна спричинила глибоку національну травму. Коли СРСР розпочав Зимову війну й напав на Фінляндію, це стало визначальним моментом, адже об’єднало фінів — тепер у нас був спільний ворог.

Фіни знали, що багато з тих «червоних» (бійці радянської армії. — ред.), які втекли до Радянського Союзу після невдалої спроби повалити уряд, були вбиті Сталіним. Навіть ліві розуміли, що зі сходу не може прийти нічого доброго.

Зимова війна об’єднала Фінляндію на захист своєї незалежності. Хоча ми втратили 11 % нашої території, понад 10 % нашого населення — свої домівки, але зберегли нашу свободу й нашу демократію. Це була наша перемога. Коли ви подивитеся на життя середньостатистичного росіянина сьогодні, ми були справжніми переможцями. Наш рівень життя набагато вищий.

Ми вільні. Можемо голосувати й обирати політичних лідерів. Вісім років поспіль ми були визнані найщасливішою країною у світі. Дух Зимової війни залишається глибоко вкоріненим у фінському дусі — ніколи не здаватися.

Це фінська sisu (поняття, що означає стоїчну рішучість. — ред.), яка переважає: навіть у найскладніші миті можна вистояти, якщо не здаватися.

Про членство України в ЄС

На шляху України до членства в ЄС є певні перешкоди, наприклад, Угорщина та Словаччина. Я впевнений, що угорська перепона буде подолана у квітні цього року, коли там відбудуться вибори. Це також стане сигналом для Фіцо, бо у Словаччині люди не є справді налаштованими антиукраїнськи — це стосується керівництва держави.

Щоб стати частиною ЄС, Україна має виконати необхідні вимоги. Треба здійснити чимало внутрішніх реформ в адміністративній, політичній та економічній сферах, щоб стати повноправним членом. Як голова¹¹Із жовтня 2024 року Пекка Товері очолює делегацію Європарламенту у комітеті парламентської асоціації Україна-ЄС. української делегації, я знаю, як важко працює Україна. Навіть перебуваючи під постійними атаками майже щоночі, їй вдалося впровадити багато необхідних реформ.

Одна з найбільших перешкод до членства України в ЄС, яку часто називають — корупція. І це помітно по регулярних заголовках у медіа, і Україна дійсно повинна вирішити цю проблему. Однак я помітив, наскільки відкрито українські колеги обговорюють ці питання. Коли ми висловлюємо занепокоєння з приводу корупції, вони відкрито визнають це. Кажуть: «Так, у нас є ця проблема і ми хочемо її вирішити, будь ласка, допоможіть нам».

Люди часто забувають: сам факт, що про випадки корупції повідомляють, свідчить про те, що антикорупційна система працює. Є розслідування, незалежні прокурори та суди, які займаються цими питаннями. Той факт, що навіть люди, близькі до президента, можуть бути заарештовані і притягнуті до відповідальності, свідчить, що система функціонує.

Я вірю, що Україна вирішить цю проблему. Особливо зараз, після кривавої війни, у якій тисячі українців втратили життя, захищаючи свою країну та її демократію, толерантність до корупції на будь-якому рівні значно знизилася.

Це дуже важливо, бо існує великий суспільний запит на підзвітність. Це також полегшує роль ЄС, адже в підсумку це українська проблема, і лише українці можуть повністю її вирішити. Україна на правильному шляху.

Деякі погляди героя можуть не збігатися з думкою редакції Ukraїner.