Десятки тисяч непальців 8 вересня вийшли на мітинг, який швидко обернувся смертельним протистоянням із поліцією. Уряд заборонив популярні соцмережі, чим спровокував людей піти на вулиці й вимагати справедливості. Та причини невдоволення громадян мають значно глибше коріння.
Демонстрації недарма отримали назву «протест покоління Z1народжені з середини 1990-х до початку 2010-х років.». Окрім того, що молодь була в авангарді протестного руху, вона в певний момент ще й впливала на політичні рішення.
Умови життя в Непалі
Вересневі протести стали свого роду кульмінацією низки проблем, з якими непальці живуть роками. Станом на 2025 рік, Непал є однією з найбідніших країн південної Азії за рівнем ВВП на душу населення (1492 $) . П’ята частина населення 31-мільйонної країни живе за межею бідності, тобто має труднощі із задоволенням базових потреб. Державний бюджет переважно наповнюється завдяки аграрній промисловості, туризму та грошовій допомозі (коштам, які непальці надсилають з-за кордону). Ще одна проблема — трудова міграція, адже рівень безробіття серед молоді минулого року сягав 20,8 %.
У таких умовах економічна нерівність між представниками влади та середньостатистичними мешканцями Непалу відчувається дуже гостро. Особливо коли свідчення неспівмірно високого рівня життя низки політиків та їхніх родин активно ширяться соцмережами, які відіграють важливу роль у житті непальців. По-перше, для багатьох життєво необхідно підтримувати зв’язок із близькими за кордоном. По-друге, туристична інфраструктура Непалу, вочевидь, потребує доступу до соцмереж як мінімум для охоплення авдиторії.
Катманду, Непал. Фото: The Generation.
Події вересня 2025 року — це не перший непальський протест за участі молодих людей, організований за допомогою соцмереж. У травні 2011 року на центральні вулиці Катманду непальці вийшли з вимогою прийняти нову конституцію й остаточно закріпити демократичне правління. Це питання назріло ще після 2008 року, коли Непал перестав бути монархією. Тоді деякі ЗМІ охрестили цю подію «Фейсбук-революцією», бо протестні заклики й обговорення відбувалися саме в цій соцмережі. Нова конституція мала бути прийнята якраз до 28 травня того ж року, проте набула чинності вже у 2015-му.
«2011 року ми вимагали прийняття конституції. 2025 року ви вимагаєте підзвітності. Ми просили лідерів написати правила. Ви просите їх дотримуватися встановлених правил», — символічно висловились у відкритому листі учасники «Фейсбук-революції» 2011 року, який адресували сучасним протестувальникам.
Непал межує лише з двома країнами — Китаєм (на півночі) та Індією (на півдні, сході та заході), постійно балансуючи у відносинах із ними. Проте наразі його економіка прямо залежить від Індії.
Китай та Індія величезною мірою вплинули на Непал. Серед громадян доволі популярні комуністичні партії різних течій, зокрема маоїсти3Маоїзм — політична філософія, різновид марксизму-ленінізму, розвинений китайським революціонером Мао Цзедуном. З 1950-х до кінця 1970-х років був політичною та військовою ідеологією компартії Китаю.. Але на відміну від Китаю, в Непалі (як і в Індії) діє багатопартійна система. Утім, жодна з партій не стала рушійною силою останніх протестів.
Чому непальці вийшли на демонстрації?
Загальною причиною виникнення протестного руху став високий рівень корупції, кумівства й безробіття. Непальський активіст Аширвад Тріпаті в інтерв’ю для іномовлення Катару Al Jazeera зазначив, що «зловживання владою та корупція серед лідерів кількох політичних партій призвели до цієї ситуації. У суспільстві довгий час накопичувалося невдоволення, обурення старшим поколінням трьох основних політичних партій, які лише грали в “музичні стільці” з посадою прем’єр-міністра».
Непальські протестувальники. Бхаратпур, 2025. Фото: हिमाल सुवेदी: Wikimedia.
Але приводом для того, щоб десятки тисяч громадян вийшли на мирний мітинг, стало масштабне блокування популярних у Непалі соцмереж, що крім побутових труднощів було розцінено як спроба обмежити свободу слова.
У Непалі з 2023 року діє директива, яка зобов’язує медіаплатформи реєструватися в Міністерстві зв’язку та інформаційних технологій, щоб працювати на території країни. Оператори соцмереж мали призначити представника в Непалі, який розглядатиме скарги від міністерства (а після скарги — видаляти небажаний контент протягом доби), а також створити підрозділ із модерації контенту, пов’язаного з Непалом.
Більшість найпопулярніших платформ (Facebook, Instagram, WhatsApp, YouTube, X (Twitter), LinkedIn, Reddit та інші) проігнорували вимоги непальського законодавства, тож доступ до них заблокували місцеві інтернет-провайдерами 4 вересня 2025 року. Саме тоді минув термін реєстрації, який установила непальська влада.
Цікаво, що TikTok та Viber завершили реєстрацію та були доступні непальским користувачам під час протестів, а російський Telegram перебував у процесі реєстрації (принаймні на момент завершення протестів). Місцеве онлайн-медіа Janacharcha повідомило, що саме вірусні відео в TikTok, які демонстрували розкішне життя дітей та інших родичів політичної верхівки Непалу, стали одним із основних каталізаторів протестного руху на його початку. Тоді відео з хештегом #nepokids (відсилає до слова непотизм, тобто кумівство) стали трендом.
Радимо
Про те, чому не варто довіряти російським месенджерам читайте у матеріалі «Що не так із Telegram?».
Протестувальники з плакатами Gen Z, Катманду, Непал, 2025. Фото: onlinekhabar.
Ескалація протестів, перші жертви
У понеділок 8 вересня десятки тисяч непальців вийшли на мирний протест у Катманду та інших великих містах країни. Незабаром усе набуло насильницького характеру. Щойно мітингувальники прорвали барикади поліції й потрапили на територію Парламентського комплексу у столиці, поліція відкрила вогонь по них, використовуючи бойові набої, сльозогінний газ та водомети. В інших містах протестувальники теж потрапили під обстріл біля адмінбудівель.
Як стверджує Аніл Банія — один із представників громадської організації Hami Nepal (визначає себе і як молодіжний рух), поліцію підбурили до жорстоких дій саме «зовнішні сили» та представники деяких політичних партій, що доєдналися до мітингувальників. Утім, він не називав конкретних осіб чи партій.
Організація Hami Nepal — чи не найяскравіший організатор і лідер цих протестів. Вона виникла 2015 року для гуманітарної роботи, зокрема ліквідації наслідків стихійних лих. До початку протестів на інстаграм-сторінці Hami Nepal майже не було публікацій на політичні теми, доки засновник організації Судан Гурунг 6 вересня звернувся до непальців із закликом виходити на протест через два дні. Згодом організація публікувала інструкції щодо правильної поведінки під час протесту, гуртувала охочих стати волонтерами для допомоги пораненим, а також створила сервер на платформі Discord під назвою «Молодь проти корупції» для обговорень і координування мітингувальників.
Скриншот інстаграм-сторінки Судан Гурунга.
Унаслідок зіткнень із поліцією у перший день протестів по всьому Непалу знайшли загиблими щонайменше 19 осіб, а поранених налічувалося 347. 20-річна учасниця протестів Ліза Адхікарі пригадує, як під час поліцейського обстрілу демонстрантів біля Парламенту побачила людину, проти якої використали сльозогінний газ. «Я присіла, щоб допомогти. Попросила поліцейських не стріляти і не застосовувати насильство, але вони все ж вистрілили в мене», — так вона потрапила в Національний травматологічний центр, де проходить лікування після протестів.
У відповідь на заворушення уряд запровадив комендантську годину в деяких містах та районах столиці, обмеживши вільне зібрання громадян на невизначений термін. Місцеві ЗМІ охрестили цей день «різаниною», а міністр внутрішніх справ Рамеш Лехак подав у відставку на тлі звинувачень у жорстокому застосуванні сили проти мітингувальників. Увечері того ж дня заборона на соцмережі була скасована.
9 вересня, попри комендантську годину, протести продовжилися з новою силою. Відновлення доступу до соцмереж стало лиш одним із досягнень мітингувальників на шляху до масштабних політичних змін у країні, заклики до яких почали лунати цього дня.
Протестувальники захопили або пошкодили урядові споруди, будинки політиків, офіси партій, офіси ЗМІ, які вважаються провладними, готелі тощо. Вдень прем’єр-міністр Кхадга Прасад Шарма Олі (був на посаді в таких роках: 2015–2016, 2018–2021 та 2024–2025), низка міністрів та депутатів оголосили про свою відставку або втекли — падіння уряду залишило країну без офіційної влади, допоки підрозділи армії наприкінці дня не встановили контроль над вулицями міст. Влада в Непалі тоді перейшла до військових.
Під час хаосу в країні дехто наважувався на пограбування державних чи приватних об’єктів власності, що відразу було засуджено представниками руху покоління Z. Також тисячі ув’язнених по всій країні встигли вирватися на волю, якусь частину встигли повернути назад, але решта продовжує переховуватися.
Непальські солдати охороняють зруйновану будівлю парламенту, вересень 2025. Фото Amit Machamasi.
Непальці обирають новий уряд
10 вересня інтенсивні протести завершилися, а протестувальники та представники армії почали прибирати наслідки руйнувань. Але ще ввечері минулого дня десятки тисяч демонстрантів зайшли на сервер у Discord (той самий, який створила організація Hami Nepal), де ініціювали обговорення можливих кандидатів для формування тимчасового керівництва країни. Блогер із Катманду Сід Гіміре сказав фразу, яка згодом перетворилася на мем: «Парламент Непалу зараз — це Discord». Дискусії активістів транслювали на телебаченні, а кількість учасників, які тоді долучилися до каналу, перевищила 145 000 осіб. Так почалося відновлення політичного процесу в Непалі.
Представники організації Hami Nepal мали визначитися з кандидатом на посаду виконуючого обов’язки прем’єр-міністра. У середу ввечері, після тривалих обговорень на Discord активісти дійшли згоди щодо кандидатури Сушили Каркі, яка була головою Верховного суду Непалу у 2016–2017 роках. Вона має гарну репутацію серед непальців як доброчесна представниця влади. У четвер Сушила Каркі провела зустріч із Командуванням армії та президентом Непалу Рамом Чандрою Пуделем, а наступного дня її таки призначили на посаду в.о. прем’єр-міністра Непалу.
Сушила Каркі — тимчасова прем'єр-міністр Непалу. Фото: Artist Khabar.
13 вересня президент Непалу оголосив про розпуск парламенту та призначення виборів на 5 березня 2026 року. Комендантська година була скасована в більшості міст країни. Через два дні три нових міністри урочисто склали присягу у спеціально встановленому наметі біля президентської будівлі, яка вщент згоріла під час протестів. Кожен із них обраний громадськістю за свою антикорупційну позицію.
Наслідки та значення протестів
Загальна кількість загиблих із 8 вересня наразі сягає 72 осіб, постраждалих — близько 1400. Тимчасовий уряд визнав загиблих учасників демонстрацій мучениками, їхні тіла були кремовані з почестями. 17 вересня оголосили національним днем жалоби. Крім того, новий уряд пообіцяв забезпечити безкоштовну медичну допомогу всім пораненим та зобов’язався виплатити компенсацію кожній сім’ї, в якій загинули протестувальники.
У підсумку вересневі протести в Непалі стали унікальним прецедентом у сучасній політичній історії. Десятки тисяч громадян виявили проактивну позицію, маючи змогу обговорювати й обирати можливих майбутніх урядовців у реальному часі. Результати їхніх дій прямо вплинули на призначення нових посадовців. Щоправда, це породжує дискусії щодо демократичності такого вибору, адже «Discord-парламент» представляв не все населення Непалу, а переважно тих, хто мав доступ до інтернету та бодай якийсь смартфон. Далеко не всі непальці користуються інтернетом — станом на 2023 рік таких громадян налічувалося всього 56 %.
Як би там не було, активістам вдалося розпочати перезавантаження уряду та буквально відвоювати шанс на створення нового доброчесного політикуму у своїй країні.
