Волонтери й активісти в багатьох містах України роблять усе можливе, щоб уберегти архітектурні пам’ятки від наслідків війни з РФ: забивають вікна храмів і церков, вітражі закривають захисними екранами, пам’ятники обгортають вогнетривкими матеріалами та обкладають їх мішками з піском. А у Львові пам’ятні споруди ще й сканують — щоб у разі руйнування якнайточніше відтворити.
![](https://www.ukrainer.net/wp-content/uploads/2022/06/2_foto_YUriy-Stefaniak.jpg)
Із початком повномасштабної війни в Україні російські війська систематично нищать об’єкти цивільної інфраструктури, пам’ятні споруди, комплекси музеїв і заповідники. Станом на 1 червня зруйновано понад 350 різних пам’яток і об’єктів культури. Мапа культурних втрат, на жаль, постійно поповнюється новими об’єктами, а Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) збирає свідчення про руйнування.
![](https://www.ukrainer.net/wp-content/uploads/2022/06/3-4.jpg)
Щоби якнайкраще вберегти свою архітектурну спадщину, львів’яни взялися сканувати будівлі. Ініціатор такої ідеї — Юліан Чаплінський, архітектор, урбаніст, автор блогу про урбаністику та книжки «Зрозуміти архітектуру». У своїх відео він розказує, як в інших країнах відновлювали культурну спадщину після Другої світової війни та показує, як російські окупанти розбомбили інфраструктуру в Чернігові, Сумах та інших містах України. Юліан каже, що його задум простий, але дуже важливий для майбутнього — відсканувати пам’ятки архітектури в різних містах України, найперше — тих, які є в списку світової спадщини ЮНЕСКО, як-от історичний центр Львова. Це допоможе завчасно підготуватися навіть до найгірших сценаріїв, які можуть трапитися під час повномасштабної війни з Росією.
![](https://www.ukrainer.net/wp-content/uploads/2022/06/4_foto_YUriy-Stefaniak.jpg)
На жаль, Львів перебуває під постійною загрозою ракетних ударів. Є високий ризик пошкодження або повного знищення архітектурних зразків німецької, польської, вірменської, єврейської, грецької й австрійської культур різних стилів — від готики й бароко до модерну й конструктивізму. Юліан розповідає, що він почав співпрацювати разом із компаніями Skeiron та «Мірничий», які займаються скануванням споруд. Гроші на реалізацію ідеї зібрали завдяки небайдужим людям:
— Я почав просто збирати кошти. Хлопці працюють за собівартістю. Це, напевно, 25 % від комерційної ціни, яку вони до війни виставляли. Але найголовніше, мені здається, що отакий включився рух.
![](https://www.ukrainer.net/wp-content/uploads/2022/06/5_foto_Petro-CHekal.jpg)
Ініціативу Юліана підтримали дуже багато людей. За перший тиждень команда «Мірничий» зісканувала найстаріший храм Львова — церкву святого Миколая — її екстер’єр та інтер’єр. Уже зробили «3D-портрет» костелу всіх святих і колишнього монастиря бенедиктинок, що є пам’яткою Ренесансу. Відсканували й середньовічний храм Івана Хрестителя, палац Лозинського (галерею мистецтв), палац Потоцьких і костел кларисок (музей скульптури Йогана Пінзеля). А хлопці з команди Skeiron фіксували у такий спосіб вежу Корнякта та дах костелу Ольги та Єлизавети. До цього вони з власної ініціативи за підтримки Інституту «Полоніка» вже відсканували церкву Пресвятої Євхаристії, церкву святого Андрія, костел святого Бартоломея (Варфоломія) та Свято-Покровський кафедральний собор.
![](https://www.ukrainer.net/wp-content/uploads/2022/06/6_foto_Petro-CHekal.jpg)
Юліан розказує, що 3D-сканування — багатьом уже зрозумілий процес, однак для такої роботи потрібне високоточне й дороге обладнання:
— З цього 3D-сканування («фотометрія»), можна заміряти найскладніші предмети інтер’єру: меблі, розписи, стінописи… Це такі 3D-сканери, де є оптика, яка на 360° може крутитися. Таких кілька ставиться. Оператори видруковують маркери, схожі на QR-код. Вони скотчем прикріплюються по різних точках споруди. Це заливається в програму, і вона вже складає докупи ті уривки з моделі, прораховує точки, і створює модель.
![](https://www.ukrainer.net/wp-content/uploads/2022/06/8_foto_Petro-CHekal.jpg)
Юліан наголошує, що всі моделі споруд треба передати органам місцевого самоврядування та управлінню охорони культурної спадщини. Він вважає, що в Україні варто створити єдиний архів таких сканів з усіх регіонів. Це, на його думку, було би слушним і далекоглядним рішенням для збереження нашої архітектурної спадщини. Такі проєкти мають бути системними, а тому важливо, щоб їх підтримували не тільки волонтери, а й держава. Юліан уже домовився, що скани львівських будівель зберігатимуться у Віденському технічному університеті, де їх зможуть вивчати студенти.
Архітектор переконаний, що згуртованість довкола спільних цінностей і бажання зберегти й розвивати свою культуру — це те, що додає сил і наближає українців до перемоги:
— Якщо, не дай бог, впаде бомба, то зможемо потім по камінчику відбувати — не по фотографіях, а по реальних ідеально відсканованих до шва моделях. Ми ж не перші війну переживаємо. Будуть нові сенси, будуть нові цілі, нові завдання. Головне — вижити й дочекатися.