Українська мова шириться світом

За результатами 2022 року українська стала трендовою в одній із найпопулярніших платформ вивчення мов Duolingo. Там нашу мову почали вивчати понад 1,3 мільйона людей з різних країн світу. Інтерес іноземців зріс після початку повномасштабного російського вторгнення. Деякі в інтерв’ю розповідають, що для них це можливість глибше розібратися в подіях, спілкуватися з біженцями, а також знак підтримки українців. 

Так само поява української мови на міжнародних платформах робить її носіїв видимими серед світової спільноти. Так, у 2021 році з’явилася українська локалізація на популярному стрімінговому сервісі Spotify. Золоті часи останніми роками проживає українська локалізація відеоігор. Не без зусиль української спільноти все більше проєктів отримують український переклад, створили навіть окремий каталог ігор із українською адаптацією. Стрімінговий сервіс Netflix також запустив український інтерфейс восени 2021-го — так само за участі небайдужих українців. 

«Мова — це безпека для України»

Стів Кауфман — відомий канадський поліглот, нині знає 20 мов. Також відомий як автор методу вивчення LingQ для їх вивчення, на основі якого працюють однойменні інтернет-платформа і додаток (Android, iOS).

Українська з’явилася у його мовній колекції після 2014 року: під час окупації Криму та початку АТО. Щоб стежити за перебігом подій в Україні, Стів почав дивитися українськомовне телебачення. Розуміти його виявилося непросто, тож вирішив — має вивчити і цю мову за власною методикою: багато слухав українською, читав тексти і перекладав невідомі слова звідти.

Згодом почав активно практикуватися на онлайн-заняттях із викладачкою Катериною Мінаковою, що проживала у Дніпрі. Від неї почув про громадську організацію «Наше Відродження — Донбас Україна», яка допомагала цивільному населенню у прифронтовій зоні Донеччини, зокрема у Красногорівці. Завдяки внескам Стіва Кауфмана вдалося зробити шкільну їдальню, кухню в дитсадку, сенсорну кімнату для дітей дошкільного віку, встановили освітлення на кількох вулицях міста. Одного разу він навіть приїхав туди, щоб побачити результати своєї підтримки на власні очі. Також до повномасштабного вторгнення встиг побувати у Києві, Львові, Дніпрі. Під час подорожей Україною Стів був приємно здивований щирістю та простотою українців.

— Українці, мабуть, такі як європейці були років 30–40 тому. Не зіпсовані, дуже щирі, дружелюбні люди. Я можу показати відео, де приїжджаю в Красногорівку, і як люди зустрічали мене. Я б хотів повернутися ще. Я хочу приїхати, коли ситуація покращиться.

Окрім розмовної практики, вивчати мову для Стіва означає насамперед вивчати історію та культуру. Зануритися в український контекст допомагали історичні книжки, зокрема аудіоверсії, тематичні канали на YouTube, а стежити за сучасною історією —  Громадське радіо і Радіо Свобода. Що більше Стів вивчав українську мову через історію та культуру, то більше переконувався: Україна не має нічого спільного з Росією.

— Коли я починав вивчати українську, я нічого не знав про країну, про історію. Я думаю, що багато людей думали, зараз ні, але думали, що Україна — це частина Росії. Українська ідентичність, на погляд іноземців, не існувала. І коли я дізнався про українську історію, про Київ, Львів, відносини з Польщею, Литвою, про козаків… Дізнався: Україна — це велика країна, яка має свою історію. 

Також Стів Кауфман говорить, що не так багато спільного виявилося і між українською та російською мовами. Останню він вивчав задовго до 2014-го. 

— Різниця між мовами — це питання слів, так. Я знаю, що 60 % слів — схожі. Але є 30–40 % відсотків слів, яких не існує в російській мові. І я думаю, що в українській кожний голосний потрібно вимовляти. В російській мові деякі голосні зникають. Для мене українська більш мелодична, ніж російська мова.

Навіть більше, продовжує Стів, нині українська мова — не просто засіб комунікації чи символ, а безпека для України в майбутньому. Проте визнає, що раніше вважав ідею двох державних мов цілком адекватною, як-от у Канаді. Зараз його думка змінилася: не було би російськомовного населення, яке країна-терорист так затято хоче захистити, то і новий етап війни мав би менш болючі наслідки. 

Саме тому так багато російськомовних (чи то пак зросійщених) українців повертаються тепер до української. Втім, не завжди це буває просто. Як же швидше опанувати мову? На думку Стіва, насамперед варто пам’ятати, що вчити нову мову — змінювати мислення. Тому радить працювати над своїми думками та сприйняттям себе. 

— «Я — українськомовний українець/українка». Треба так думати.

Іноземцям, які хочуть почати вчити українську мову, Стів радить скористатися тими ж методами, що і він сам. Читання і слухання — основні помічники перші декілька місяців. Потім, коли є певний запас слів, можна починати говорити. У додатку LingQ є безкоштовний доступ як для українців, що вчать іноземні мови, так і для іноземців, які вчать українську. 

Зараз, у час повномасштабної війни, чоловік захоплюється хоробрістю і згуртованістю українців. Їхня сила, вважає Стів, у зосередженості, оперативності та щирості, що і допомагає боротися за свою незалежність зі справжнім злом — Росією. 

— Це координація, це солідарність, це хоробрість. Якщо ми подивимось на Збройні сили України — це швидко реагувати, швидко змінювати стратегії. У росіян командування все вирішує: треба так робить, і звичайні люди: «А, окей». В Україні більш децентралізована структура. І я думаю, що це велика сила. 

«Ми почали про себе говорити впевнено й автономно»

Український програміст Арсен Костенко працює у компанії Netflix із 2017 року. Він займається системами перекодування, щоб адаптувати контент для будь-якої платформи: смартфон, ноутбук, телевізор.

Окрім своїх фіксованих обов’язків, Арсен активно долучається до командних рішень, відстоюючи проукраїнську позицію разом зі своїми колегами-українцями. На його думку, тут, у США, він набагато корисніший і впливовіший, ніж в Україні.

— Цілком можливо, що найефективніший спосіб впливу, оскільки я вже в Америці, це впливати на американський уряд, або впливати на те, щоб Україні продовжували надавати зброю, і продовжували надавати всю іншу підтримку, яка є набагато ефективнішою.

Хоч до частини рішень Арсен не залучений безпосередньо, проте частковий вплив своїх дій може простежити. Одним із прикладів є те, що у жовтні 2021 року на Netflix з’явилися субтитри та дубляж українською мовою. З одного боку, це входило до загальної стратегії компанії — збільшувати мережу локальних офісів у світі. Адже часто на практиці популярності набувають проєкти, котрі спершу мають успіх на ринку певної країни, а вже потім — на платформі Netflix. Як-от іспанський серіал «Картковий будинок» (La casa de papel), який став популярним в своїй країні, а вже потім права на нього придбав Netflix. Така схема роботи дуже вигідна для компанії, адже і дешевша собівартість, ніж у замовленнях із Голлівуду, і продукт уже має певну аудиторію. Тож Україна — цікавий напрямок для пошуку таких історій. З іншого боку, українці самі почали помічати власний продукт, чим і привертають до нього увагу. 

— Український контент раніше мало цікавив українців, а це основа, тобто якщо якесь шоу стає популярним локально, тоді можна зробити висновок, що воно стане популярним глобально і його можна піднести на наступний рівень.

Ще одним важливим кроком для глибшого занурення в український простір стало відкриття офісу компанії у Варшаві восени 2022 року. Він відповідає за контент Центральної та Східної Європи, зокрема і за український напрям. Раніше подібні офіси у Європі здебільшого купували інфопродукти та займалися невеликою внутрішньою розробкою. Також у Польщі стало значно більше українців, потенційних робітників Netflix, а отже й зростає густина таланту.

На запитання, чи варто чекати офісу в Україні, Арсен відповідає ствердно. Єдиний нюанс — це час. Адже умови повномасштабного вторгнення створюють більший попит на документалістику, а інші жанри розвиваються повільніше. Тому коли ринок в Україні матиме різноманітніші пропозиції, тоді й буде відкриття повноцінного офісу.

Із російського ринку Netflix вийшов у березні 2022 року. За словами Арсена, це видавалося неминучим та цілком очевидним. Але було набагато важливіше, який це мало би вигляд. Зрозуміло, що українська спільнота компанії прагнула, аби вихід із російського ринку виглядав саме як внутрішнє рішення, а не нав’язане санкціями ззовні, тож наполегливо говорили з керівництвом. Також всередині виникали дискусії щодо даних зареєстрованих користувачів: де їх зберігатимуть, як використовуватимуть далі тощо. Під час тих обговорень пролунала, зокрема, обіцянка, що далі зосередяться на українському напрямі контенту.

Такі кроки є не лише стратегією, а й способом окреслити свою позицію, підтримавши Україну. Поки Netflix намагається бути дуже обережним і поміркованим: спочатку досліджує ситуацію, зважує всі ризики, затверджує певні рішення й аж тоді діє. Для Арсена, як українця, дії компанії мають бути більш рішучими і швидкими для підтримки України та її громадян. Часто доводиться наголошувати на окремих нюансах, оскільки над українським напрямом працюють іноземці, серед яких переважають поляки. І хоча вони відкриті до співпраці та діалогу, проте не так сильно занурені в контекст і деталі.

Тому іноді трапляються грубі помилки. Наприклад, у листопаді 2022 року творці серіалу «Вікінги: Вальгала» представили чотирьох персонажів у Twitter (X). Серед них був Ярослав Мудрий, якого назвали «правителем Північної Росії». Арсен пояснює, що сталося так через те, що команда, яка знімає контент, і відділ PR не завжди вдало комунікують між собою. Творці серіалу, аби краще пояснити місце подій, говорили про Новгород, що на території нинішньої Росії. А коли писали короткий твіт, використали просто «Північна Росія» (northern Russia).

Інша вагома причина такого непорозуміння — люди у світі все ще мало знають про Україну, часто в історичному контексті про неї говорять як про частину якоїсь ширшої території. І це проблема, з якою ще довго доведеться боротися.

— Іде якась точка прив’язки і потім відносно неї шукається от це місце на карті, яке можна назвати Україною. І це просто від незнання, і від того, шо ми достатньо нещодавно почали про себе говорити впевнено й автономно. 

Втім, трапляється і навпаки. До прикладу, у грудня 2022 на Netflix вийшло успішне інтерв’ю Девіда Леттермана з Володимиром Зеленським. За словами Арсена, це була ініціатива самого ведучого. Він, як досвідчений професіонал, розумів, що такі події бувають раз у житті й не можна їх упустити. Девід має великий кредит довіри від Netflix і вони легко погодилися. 

Зрозуміло, що подібних проєктів про Україну лише більшатиме. Як-от після російського вторгнення, ділиться Арсен, почалися переговори з творцями фільму про Революцію гідності Winter on fire, щоб розпочати роботу над наступним — Freedom on fire, присвячений подіям 2022 року. Світова прем’єра кінострічки відбулась 7 вересня 2022 року на Венеційському міжнародному кінофестивалі.  

Зараз Netflix співпрацює з українськими медіахолдингами і купляє фільми. У вересні 2023 року на платформу вже додали 45 українських фільмів різних жанрів. Серед них «Поводир», «Захар Беркут», «Мої думки тихі», «Сторожова застава», «Зірки за обміном», «Віддана», «Фокстер і Макс», «Я працюю на цвинтарі» та трилогія «Скажене весілля».

Арсен розповідає, що коли Netflix готував вихід українського контенту, часом не вистачало професіоналів у сфері дубляжу. Через це були затримки у підготовці до запуску, адже треба було перекласти не один-два проєкти, а набагато більше, щоб виходити вже з добіркою контенту українською мовою. Попри те, що є недобросовісні студії дубляжу, українське озвучування — на якісному рівні. Арсен наводить приклади Віталія Гордієнка, AdrianZP і каже, що галузь потребує більше професіоналів у цій сфері.

Чому ж українська стає такою популярною у світі? На думку Арсена, справа у набутій самоповазі і розумінні, що створене нами — круте. Ділиться, що багато його друзів відкривають українські говірки, зокрема у мемах.

— І коли видно, з яким запалом хтось із нас про це говорить, довкола бачать не лише просто сухе пояснення, а оцей от запал, і він є заразним, він є тим, що, приваблює. І мені здається от в таких от дрібничках і складається це велике ціле.