Війна пам’яті

Разом із мистецтвознавицею Ольгою Балашовою команда Ukraїner підготувала цикл інтерв’ю «Війна пам’яті», присвячений темі меморіалізації, аби краще розуміти, як українцям працювати з пам’яттю у вирі війни і після неї.

Докладніше

Війна

Як осмислюють війну в аудіовізуальному мистецтві

Документування дуже важливе, коли йдеться про осмислення травматичних досвідів війни. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 2022 року актуалізувало питання про те, як і які саме події знаходять художнє відображення, і що формує колективну пам’ять. Виклики репрезентування війни через мистецтво, роль...

Війна

Як ми пам’ятаємо і проживаємо колективні травми

У колективній пам’яті нації війна залишає глибокий слід, подекуди впливаючи на неї десятиліттями, а то і століттями. Повномасштабне вторгнення Росії вкотре поглибило спільні травми українців, тому осмислення нашого досвіду набуває особливого значення. Як зберегти спогади про війну, не потонувши в...

Війна

Меморіалізація через візуальне мистецтво

Мистецтво відіграє одну з головних ролей у формуванні культури пам’яті про російсько-українську війну. Митці та куратори створюють нові форми меморіалізації, які допомагають суспільству осмислити трагічний досвід та зберегти гідність потерпілих. Через мистецькі проєкти українці шукають відповіді на питання: як документувати...

Війна

Перехідне правосуддя як шлях до справедливості

Перехідне правосуддя — невіддільний етап процесу відновлення суспільства після збройних конфліктів. Цей комплексний механізм покликаний не лише встановити істину й покарати винних, а й глибоко впливає на колективну пам’ять народу. Він формує нове розуміння справедливості, сприяє примиренню та загоєнню ран...

Війна

Політика пам’яті під час війни

Українці, які століттями не мали змоги розповісти свою історію, нині стоять перед викликом осмислення складного минулого та реалій сучасної війни. Формування виваженої політики національної пам’яті, що об’єктивно висвітлює ключові події, стає критично важливим для майбутнього країни. Адже від цього залежатиме...

Війна

Музеї як простори пам’яті

Музеї будь-якої країни завжди були важливими просторами, де бережуть об’єкти культурної спадщини, а отже й національної пам’яті. Коли українська музейна спільнота опинилася в реаліях повномасштабної війни, вона зіткнулася з новими викликами у своїй діяльності. Та водночас вторгнення змусило наново поглянути...

Війна

Робота з пам’яттю, міфи й консолідація суспільства

Процес меморіалізації, особливо під час війни, неможливо уявити без залучення істориків. Саме вони, збираючи й аналізуючи факти, документи, свідчення, формують об’єктивну картину минулого, допомагають уникнути фальсифікацій і викривлень. Лише за безпосередньої участі істориків меморіалізація набуває наукового підґрунтя, стає виваженим, професійним...

Війна

Про пам’ять та особливості процесу меморіалізації

Російсько-українська війна змушує нас переживати події, які закарбуються в індивідуальній і колективній пам’яті. Цей досвід одночасно формує нашу ідентичність, впливає на світогляд і залишає глибокі емоційні рани. У вирі війни ми щодня стикаємося з новими травматичними подіями, і наш мозок...

Показати наступні записи

Проєкт «Війна пам’яті» досліджує боротьбу за історію та історичну пам’ять українців в умовах інформаційної війни і протидії російській пропаганді, спрямованій на знищення спадщини й викривлення минулого.

Упродовж багатьох років Росія нав’язувала імперські наративи, підриваючи культурну ідентичність та привласнюючи українську культуру. Сьогодні Україна повертає справедливість через деколонізацію, відновлення пам’яті і захист історичної правди.

Повномасштабна війна загострила потребу осмислювати й документувати досвід, щоб зберегти пам’ять, протистояти маніпуляціям і передати правду наступним поколінням.

У цьому розділі ви дізнаєтеся, як війну зображають у кіно й літературі, що таке пропаганда і як жити поруч з Росією. Як ми памʼятаємо і проживаємо колективні травми, про шлях до справедливості після війни — перехідне правосуддя.

Як Росія переписувала українську історію

Російська імперська політика століттями впливала на те, як українці і світ бачили історію України, особливо активно це робив СРСР, наприклад:

Сучасна Росія — спадкоємиця цих практик і застосовує їх на окупованих територіях України.

Український опір діям Росії

Повернення правди про визвольні рухи ХХ століття є важливою частиною відновлення історії та утвердження історичної справедливості. Через декомунізацію і дерусифікацію Україна переосмислює минуле, відновлює правдиві імена й події в підручниках, повертаючи видимість українському опору.

Цей процес підтримують нові музеї, меморіали, дослідження та освітні ініціативи, які формують національну пам’ять. Вони допомагають суспільству усвідомити власну історію поза імперськими наративами.

Війна з пам’ятками та культурною спадщиною

Під час повномасштабної війни Росія системно знищує культурну спадщину України, здійснюючи воєнні злочини проти музеїв, архівів, церков і пам’яток, зокрема й на тимчасово окупованих територіях, а також викрадаючи культурні артефакти.

У відповідь Україна зосереджується на збереженні культури, фіксує знищення пам’яток, веде документування злочинів проти культурної спадщини, працює над поверненням памʼяток та відновлює об’єкти на звільнених територіях навіть в умовах війни, що триває.

Деколонізація мислення

Деколонізація культури починається з деколонізації мислення — усвідомлення й критики імперських наративів, зокрема радянських «спільних» свят, символів і міфів, що досі присутні в сучасності.

Через повернення українських контекстів у мову, літературу й мистецтво, відмову від російських культурних маркерів та формування власного голосу у світовій історії утверджується культурна незалежність і українська ідентичність.

Пов’язані теми

Радимо прочитати про те, як в Україні відбувається деколонізація на рівні топонімів та назв установ. Також вам може бути цікаво дізнатися, яких українських митців Росія забороняла, привласнювала і примушувала нас забути.

Дізнайтеся, які види міжнародних злочинів Росія вже вчинила. А також послухайте свідків Голодомору — одного з найбільш замовчуваних злочинів СРСР.

Бліц на тему: Війна пам’яті та ідентичність

Що означає поняття «війна пам’яті»?

Війна пам’яті — це використання історії як інструменту гібридної агресії, де метою є знищення національної ідентичності ворога через заперечення його історичної суб’єктності, фальсифікацію фактів та підміну культурних наративів.

Як Росія впливає на українську історичну пам’ять?

Вплив на історичну пам’ять здійснюється через системну дезінформацію: перекручування фактів про спільне минуле, героїзацію радянських злочинів, привласнення культурної спадщини України та тотальну цензуру на окупованих територіях.

Що робить Україна для захисту своєї історії?

Для захисту історичної пам’яті Україна впроваджує політику деколонізації та дерусифікації, відкриває архіви радянських спецслужб, відновлює пам’ятки архітектури та активно інтегрує власні національні наративи у глобальний інформаційний простір.

Чому історична пам’ять є критично важливою під час війни?

Історична пам’ять є фундаментом національної стійкості, оскільки вона формує колективний імунітет до пропаганди, допомагає суспільству усвідомити причини конфлікту та об’єднує громадян навколо спільних цінностей і спільної мети.

Як ефективно зберігати пам’ять під час збройного конфлікту?

Збереження пам’яті під час війни базується на фіксації свідчень очевидців, оцифруванні архівних фондів, підтримці музейних ініціатив та створенні документальних проєктів, що стають юридичними доказами та основою для формування майбутньої історії спротиву.

Підпишіться на листи Ukraïner

Ми ділимося тим, над чим працюємо просто зараз, і тим, про що думаємо.
Розповідаємо про нові експедиції та підсвічуємо важливі теми, які розкриваємо через різні проєкти.