Війна пам’яті

Проєкт «Війна пам’яті» досліджує боротьбу за історію та історичну пам’ять українців в умовах інформаційної війни і протидії російській пропаганді, спрямованій на знищення спадщини й викривлення минулого.

Упродовж багатьох років Росія нав’язувала імперські наративи, підриваючи культурну ідентичність та привласнюючи українську культуру. Сьогодні Україна повертає справедливість через деколонізацію, відновлення пам’яті і захист історичної правди.

Повномасштабна війна загострила потребу осмислювати й документувати досвід, щоб зберегти пам’ять, протистояти маніпуляціям і передати правду наступним поколінням.

У цьому розділі ви дізнаєтеся, як війну зображають у кіно й літературі, що таке пропаганда і як жити поруч з Росією. Як ми памʼятаємо і проживаємо колективні травми, про шлях до справедливості після війни — перехідне правосуддя.

Як Росія переписувала українську історію

Російська імперська політика століттями впливала на те, як українці і світ бачили історію України, особливо активно це робив СРСР, наприклад:

• створював шкідливі міфи (наприклад, міф про колиску трьох братніх народів)
• применшував роль України у Другій світовій війні
• замовчував свої злочини проти народу України (Голодомор, розстріли, депортації та ін.)
• маніпулював історією у шкільних підручниках та музеях
• називав українські вулиці та установи на честь росіян

Сучасна Росія — спадкоємиця цих практик і застосовує їх на окупованих територіях України.

Український опір діям Росії

Повернення правди про визвольні рухи ХХ століття є важливою частиною відновлення історії та утвердження історичної справедливості. Через декомунізацію і дерусифікацію Україна переосмислює минуле, відновлює правдиві імена й події в підручниках, повертаючи видимість українському опору.

Цей процес підтримують нові музеї, меморіали, дослідження та освітні ініціативи, які формують національну пам’ять. Вони допомагають суспільству усвідомити власну історію поза імперськими наративами.

Війна з пам’ятками та культурною спадщиною

Під час повномасштабної війни Росія системно знищує культурну спадщину України, здійснюючи воєнні злочини проти музеїв, архівів, церков і пам’яток, зокрема й на тимчасово окупованих територіях, а також викрадаючи культурні артефакти.

У відповідь Україна зосереджується на збереженні культури, фіксує знищення пам’яток, веде документування злочинів проти культурної спадщини, працює над поверненням памʼяток та відновлює об’єкти на звільнених територіях навіть в умовах війни, що триває.

Деколонізація мислення

Деколонізація культури починається з деколонізації мислення — усвідомлення й критики імперських наративів, зокрема радянських «спільних» свят, символів і міфів, що досі присутні в сучасності.

Через повернення українських контекстів у мову, літературу й мистецтво, відмову від російських культурних маркерів та формування власного голосу у світовій історії утверджується культурна незалежність і українська ідентичність.

Пов’язані теми

Радимо прочитати про те, як в Україні відбувається деколонізація на рівні топонімів та назв установ. Також вам може бути цікаво дізнатися, яких українських митців Росія забороняла, привласнювала і примушувала нас забути.

Дізнайтеся, які види міжнародних злочинів Росія вже вчинила. А також послухайте свідків Голодомору — одного з найбільш замовчуваних злочинів СРСР.