Бортництво — давній промисел добування меду диких бджіл, що донедавна вважався частково втраченим. Та в густих лісах українського Полісся цю професію досі передають з покоління в покоління, поступово відроджуючи традицію. Раніше ми вже розповідали про бортників із Селезівки та Князівки. Сьогодні ж ми перемістимось до села Хочине на території Поліського природного заповідника, де живе один із героїв нашого повнометражного фільму Ukraїner. The Movie бортник Анатолій Скумін.
У Поліських лісах бортництво розвивалось здавна, про що свідчать тутешні топоніми: наприклад, тут є річка Уборть і село Перга. Кілька століть тому поліщуки жили в хуторах посеред лісів, пристосовуючи свій устрій і побут до навколишніх умов. Мед для них був поживним і корисним ресурсом, адже слугував заміною цукру. Із бджолиного воску виготовляли свічки, якими освічували житло, а прополіс допомагав заліковувати рани. Пізніше мед став своєрідною валютою й особливим елементом місцевих обрядів та звичаїв.
Тож живучи по сусідству з лісовими бджолами, які водилися в дуплах дерев, хуторяни вирішили отримати користь із такого співіснування: замість того, щоб обкрадати бджолині гнізда, як це робили раніше, почали створювати борті — дерев’яні колоди з отворами для комах, які чіпляли високо на дерева та регулярно доглядали. Бортництво як промисел зажило доброї слави і передавалося з покоління в покоління, як і самі домівки бджіл: старі борті нерідко дарували новоспеченим бортникам-односельцям. Люди забезпечували бджолам комфортніші умови існування:
Перга
Ледь оброблений бджолами пилок з квітів, яким вони харчуються навесні, просинаючись у бортях.— У дереві дупло може бути на висоті 2–3 метри, а бджолам краще визимувать у більш комфортних умовах. Тобто як становити дупло — то на висоті до метра. Воно буде тепліше і їм буде комфортніше виводить нову сім’ю і існувати.
Згодом борті почали встановлювати не тільки в лісі, а й неподалік домівок. Невдовзі стали популярними і рамкові вулики, які можна було розмістити ще ближче до оселі — що ми нині звикли вважати традиційним бджолярством. Попри явну спорідненість з пасічництвом, бортництво має чимало відмінностей, передовсім через різні середовища для життя лісових і вуликових бджіл:
Рамковий вулик
Рукотворне житло для бджіл, основною складовою якого є вуликова рамка, призначена для утримання стільника з кормом або розплодом.— Бджоли в рамочних вуликах больш спокойні, більше за ними догляду, їм больше створюють комфортних умов, щоб вони працювали. А ця лісова пчола, вона повністю живе в дикому стані. Вона що мільйони лєт назад, а що зараз — то одне і те саме. Вона вже пристосувалася до любих умов виживання.
Окрім вищої виживаності, лісові бджоли відрізняються ще й тим, що мають доступ до більшої кількості трав та квітів, які важко культивувати в сільському господарстві. Тож зовнішній вигляд і властивості їхнього меду інші.
— Дуже має високу цінність цей лісовий мед порівняно із медом, який бджоли зносять у лісостеповій зоні з однієї рослини.
![](https://www.ukrainer.net/wp-content/uploads/2021/01/1-11.jpg)
Робота з дикими комахами потребує чіткого налагодження процесу. Спершу треба дістатися до борті з усім необхідним спорядженням, а це: димар, речі для його розпалювання, драбина, посудина для збирання меду і вода, щоб мати чим змити липкість зі шкіри. Якщо вулики пасічників переважно зібрані в одному місці, то борті розташовують на досить великій відстані одна від одної — щоб кожному рою було достатньо площі для поживи. Радіус їхнього розміщення може сягати 20 і більше кілометрів, тому бортники часто переміщаються від борті до борті кіньми.
Відео 360
Бортництво, на відміну від пасічництва, небезпечне не тільки тим, що комахи можуть вжалити: це робота на висоті, яка потребує вправності. До того ж, коли руки бортника зайняті збором меду, він лазить драбиною, не тримаючись руками, або ж користується лебідкою (якщо внизу є помічники). Небезпеку становить і робота з вогнем посеред лісу: димар слід щоразу гасити, а біля наступної борті розпалювати знову.
![](https://www.ukrainer.net/wp-content/uploads/2021/01/2-11.jpg)
Анатолій
Бортник Анатолій Скумін у 2019 році став героєм нашого повнометражного фільму Ukraїner.The Movie, у якому ми показали один день із життя країни, спостерігаючи за героями в різних регіонах України. Живучи у селі Хочине неподалік кордону з Білоруссю, Анатолій не уявляє свого повсякдення без промислу, який практикує уже близько двадцяти років. Саме тут, на Поліссі, бортник може займатися улюбленою справою, любов до якої прищепили йому ще з дитинства: бортником був і дідусь Анатолія.
— Хата, де я жив раніше, то там була груша така товста. На цій груші стояв вулик. Пам’ятаю, як дід залазив на це дерево, на цю борть і вибирав мед. І давав мені крихітну жменьку, давав пробувати смачний цей медок. Я його ласував. То в мене в душі ще тоді зародилося, що треба і собі ж так.
Почати Анатолію допомагали односельці, досвідчені бортники та пасічники. Першу борть, яку Анатолій почепив у лісі, йому подарував старший сусід порожньою, але бджоли одразу заселили її. Другу борть подарували вже разом із бджолами. Узагалі такі старі, вже обжиті борті набагато цінніші за нові: зроблені із свіжого дерева, не забезпечують бджолам доброго зимування. Справа в тому, що під час поїдання меду комахи виділяють багато вологи, яку свіже дерево не здатне ввібрати, і у нових бортях може залишатися багато вологи, від якої бджоли масово гинуть:
— Старі борті впитують у себе цю вологу. І вони є, допустим, якщо за сто років запрополісовані, то дуже пахучі, хворобі дуже важко проникнути.
Прополіс
Клейка смолиста речовина, яку виробляють бджоли для заповнення щілин у вуликах чи бортях та ізоляції одних частинок свого житла від іншого.За багато років роботи із бджолами Анатолій досконало вивчив природній устрій і правила життя бджолиної сім’ї. Найдивовижнішим вважає унікально чіткий розподіл обов’язків у рою: є матка, яка відкладає яйця; є бджоли-охоронці, які сидять на льотку (отворі, через який бджоли залітають до борті чи вулика. — ред.) і не пускають нікого чужого; годувальниці вигодовують молодих бджіл, а збиральники летять на взяток (збір нектару з квіток рослин. — ред.), щоб, повернувшись, повідати решті про трав’янисті місця.
— І любо біля них ходить дивиться, як вони працюють, як у них все слажено. З них треба приклад брати. Бджоли працюють із 5-ї години ранку і до 10-ї години вечора, кожна знає свої обов’язки. Там нема ні сварки, ні скандалу, ні доказу, ні пиятики, нічого. Усе працює, бо так воно склалося за мільйони років. І дійшло до цього часу.
![](https://www.ukrainer.net/wp-content/uploads/2021/01/3-11.jpg)
Бортництво залишилося досить поширеним на території усього Поліського заповідника, а також по обидва боки кордону з Білоруссю:
— Займаюся для того, шоб сохраніть лісову бджолу. Це в нас тільки зосталося, на Поліссі, ще з Білорусії займаються і в частині Рівненщини. У цих краях десь до п’ятсот бортей ше є. Я вважаю, шо це (бортництво. — ред.) треба берегти — і для людей корисно, і для себе корисно.
Анатолій вчить бортництву свого сина Андрія. Той вже допомагає батькові з усіма етапами. До справи долучається і дружина Людмила, адже, зізнається Анатолій, самому впоратися тяжко. Сім’я звикла жити серед природи і всі сили покладає на ведення господарства: вирощують городину, доглядають за худобою, заготовляють сіно на зиму. І за усіма турботами не втрачають основного орієнтиру:
— Треба жить, щоб буть корисним. Корисним для людей. Тоді люди тебе і будуть поважать.
![](https://www.ukrainer.net/wp-content/uploads/2021/01/4-11-768x512.jpg)
![](https://www.ukrainer.net/wp-content/uploads/2021/01/5-11-768x512.jpg)
![](https://www.ukrainer.net/wp-content/uploads/2021/01/6-11-768x512.jpg)
слайдшоу
Оберігати бджолу
Анатолій Скумін має близько 40 бортей, розкиданих лісом. Щоденні ритуали, а також річні і навіть кількарічні цикли догляду за бортями вже стали звичними. Наприклад, раз на сезон обов’язково треба приїхати й оглянути всі борті: чи шумлять там бджоли, який їхній літ. Якщо з борті вилітають лише поодинокі бджоли, значить, треба дати ще їм вироїтися. Анатолій ділиться, що, окрім знань, багаторічний досвід ще й розвинув особливу інтуїцію, яка часто стає в пригоді:
— Я собі із сорока можу десять вуликів перевірити, а остальні навіть й не дивиться: я тонко знаю, в якому вулику може буть на осінь мед, де треба перевірити, а де я не відкриваю даже.
За бортями треба прискіпливо доглядати та оберігати бджіл: на борті можуть напасти куниці, птахи, мурахи, гризуни. Зашкодити може і негода, тому важливо правильно зачепити борть: щоб вулик не опинявся на сонці, а льоток був захищений від західних холодних вітрів взимку. Узагалі, саме в період зимівлі, коли бджоли перебувають у стані спокою, борті потребують особливої уваги. Їх здавна накривали берестом і корою та клепкою для закріплення, а сьогодні подекуди використовують і металеве накриття. Якщо все зробити як слід і борть щороку буде заселена бджолами (яких за сприятливих умов може бути понад сорок тисяч в одній сім’ї) — тоді і мед буде з року в рік.
Бджоли заселяють борті щовесни під час роїння: спочатку прилітають «розвінчаті» (розвідники), щоб зайняти вулик і відігнати від борті інші сім’ї. Тоді ці бджоли очищають та оберігають борть, доки матка не приведе рій із однієї до іншої борті — так на новому місці виводиться нова сім’я. У другій половині весни бджоли розпочинають свою активну роботу, тоді ж розводяться молоді бджоли, і борть починає наповнюватися медом. Усе літо бортники присвячують догляду за бджолами і лише «як верес перецвіте», починають вибирати мед.
![](https://www.ukrainer.net/wp-content/uploads/2021/01/7-10.jpg)
З однієї борті за один раз можна зібрати 5–10 кілограмів меду, а якщо вибирати раз на рік — то і 20 кілограмів. Мед бортники беруть не як з рамкових вуликів — медогоном, а випресовують, адже він дуже тягучий за своєю консистенцією. Передовсім це зумовлено тим, із яких лісових цвітінь він зібраний:
— Мед в основному йде з лісової малини, із чєрнікі, горобина теж цвіте, дуже багато лісових ягід.
Взяти мед у бджіл можна за допомогою задимлювання борті. Анатолій наповнює димар «гнилушками» з верболозу — каже, що вони не так сильно чадять, як, наприклад, дубові, та й мають м’якший вплив на бджіл. Бортник одягається у захисний одяг, впускає трішки диму в льоток і знімає з борті бічну накривку — «слє». У борті може бути багато меду: зверху до самого низу, особливо у вуликах, які активно рояться.
Бортники в Поліському заповіднику спілкуються між собою, адже мають спільні цілі та інтереси: діляться новинами про напади на борті, медовий урожай, стан бджіл і бортей. Допомагають також у спільних скрутах та приглядають за бортями один одного:
— Буває такий случай, шо там чи борть упала там з дерева, чи якийсь пожар, то ми обкопаємо оце, шоб не подійшов, не згорілі борці. Ми одне другого підтримуємо в селі, аякже. Чи там хтось відкрив вулика, хтось заліз, шось украв. То вже інших попереджає: «Я там по гриби ходив, у тебе там борть открита, йди подивися».
Загалом у Хочиному близько 20 людей займаються цим промислом, кожен має по 3–4 борті. Особливо тішить, що серед бортників багато молоді, адже це запорука підтримки і розвитку промислу. У бортництві процес важливіший за результат, та й сенс ремесла полягає в якомога меншому втручанні у процес вироблення меду. Але через затратність зусиль, які потребують борті, добитися більшої кількості меду — задача не з простих:
— Так на якусь бізнесову основу перенести це, то вже давно невигідно, потому шо меду сюда зноситься від бджіл мало. Хай буде там п’ять кілограмів. Може, десь і більше, а в деяких і зовсім не буде цього року.
![](https://www.ukrainer.net/wp-content/uploads/2021/01/8-10-768x512.jpg)
![](https://www.ukrainer.net/wp-content/uploads/2021/01/9-9-768x512.jpg)
слайдшоу
Промисел, що не зникає
Складність праці з дикими бджолами призвела до все інтенсивнішого заміщення бортництва рамковим бджолярством у вуликах. Проте через масові обробки сільських угідь хімікатами бджоли втікають роїтися назад до лісів. Сьогодні там є багато сприятливих чинників для їхнього продуктивного роїння: старі ліси прочистили і вирізали, на їхньому місці виростає багато молодняку, а також квітучих медоносних рослин у заповіднику. Навіть там, де бували пожежі, росте іван-чай — корисна трава, з якої бджоли збирають нектар. А от зміна клімату вплинула на активність бджіл радше негативно:
— Тоді природа була набагато краща (я маю на увазі більш вологий клімат), то і розвиток бджільництва був дуже високий, бджоли наносили багато меду. А зараз похолодання весняні, рання осінь така… Не так бджоли мед наносять, набагато менше.
З одного боку бджоли залежать від діяльності людини, а з іншого — успіх нашого сільського господарства залежить від них. Саме вони допомагають зберегти різноманіття флори в поліських лісах, зокрема і в заповіднику, адже саме бджоли запилюють більшість тутешніх рослин. Крім того, люди використовують вощину (воскова основа стільника, а також видобутий з неї неочищений віск. — ред.), яку можуть виробити тільки лісові бджоли. Саме тому бортництво як промисел та професія набувають нового значення, зберігаючи особливих — лісових — бджіл.
Анатолій каже, що впродовж останніх десятиліть спостерігає розвиток бортництва: у порівнянні з періодом шістдесятих років у поліських лісах з’явилося вдвічі більше бортей.
![](https://www.ukrainer.net/wp-content/uploads/2021/01/10-9.jpg)
Щороку бортництво входить до рейтингів світових видань як професія, що зникає. Читаючи окремі матеріали про розвиток бджолярства, можна натрапити на хибні висновки про те, що бортництво вже зникло з території Європи. Насправді ж промисел викликає дедалі більший інтерес дослідників та практиків. Зокрема, у грудні 2020 року культуру бортництва Білорусі та Польщі внесли до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства, а українське бортництво з 2018 року — у Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
На українське Полісся все частіше приїздять дослідники з Польщі, Латвії та Німеччини. Анатолій Скумін приймає гостей та допомагає їм зрозуміти, що відбувається із бортництвом в Україні.
— Ні, ми лісовій бджолі не дамо тут вимерти. Вона в нас буде все больше і больше оживати.