Поки готуємо новий випуск проєкту «Підрозділи перемоги» про 13 бригаду НГУ «Хартія» (@khartiia_brygada), показуємо роботу їх артилеристів та виїзд їхньої групи ППО, що захищає небо над Слобожанщиною від безпілотників різних типів: і ударних, і розвідувальних.
«Арта як влупе, так влупе. Почне працювати — вони зразу всі присідають там, ніхто не лазить. Ризики — сюда прилетить така сама балванка, як ми пускаєм туди. Головне не спалитися в цій роботі. Не шастати. Менше шастаєм — довше жиєм. Так і робим: сидимо в нашому містечку, яке знаєм собі, і все».
Михайло — другий навідник, працює на італійській гаубиці OTO Melara. В «Хартії» віднедавна, до цього був піхотинцем — власне тим, кого прикриває артилерія, тому добре знає, коли треба «вгатити»: «Був і гранатометчиком, і еспегешніком, і стрільцем, і стрільцем-кухарем. Так шо даю раду на всьому».
Багато його побратимів з Кривого Рогу. Сам він з-під Івано-Франківська, це виказує позивний: «Я з горів, тому Гуцул». Каже, що вживаються разом «капітально», бо треба просто бути людиною. Хоч у себе в країні, почувається на сході трохи в гостях, бо далеко від дому: «Я з Івано-Франківська до Вроцлава їздив 800 кілометрів, а сюда — тисячу з чимось».
Не приховує, що війна дістала, але продовжує боротися, бо в Україні його рідні. Не хоче, щоб хтось їх скривдив. Захистить, чим зможе: «Біду не відтягнути. Її треба рішати. Буду до кінця».
«Поначалу вони здєсь внаглу літали. Але потім появилися наш і суміжний пірозділи, почали їх гарно ганяти, добре збивати, то вони вже набагато менше стали літати», — каже військовий з позивним Грек.
У кожного екіпажу є території, які вони цілодобово контролюють, постійно переміщуючись. Інколи виїжджають у конкретні точки для полювання за шахедами: «Ми завжди готові, не розслабляємося. От війна закінчиться, будемо розслаблятися. У нас усе напоготові, на збори хвилин 5–10 максимум — поки машина прогріється».
Грек тут кілька місяців, до того працював на донецькому напрямку. Раніше був газоелектрозварювальником на заводі. На питання, чому обрав ППО, каже:
«Не хочеться пропускати це все туди, де мирні люди живуть».