Війна, яку десять років тому розпочала Росія, триває не лише на фронті. Ворог щодня атакує українців в інформаційному просторі. Використовуючи різні методи інформаційно-психологічних спецоперацій, держава-окупант намагається підірвати довіру громадян до влади, вплинути на наш моральний стан, намагаючись підштовхнути до поступок, а також заплямувати репутацію України на міжнародній арені, щоб відвернути від нас прихильність іноземної спільноти.
Українські волонтери щодня докладають великих зусиль, щоб допомогти військовим якнайшвидше вибороти нашу перемогу. І через те вони часто стають об’єктом для дискредитації з боку росіян — ті вдаються до різних методів, щоб очорнити волонтерський рух в Україні. Адже ворог бачить загрозу в тому, що українське суспільство вміє гуртуватися й ефективно допомагати армії, відтак і намагається порушити цю єдність, викликати в українців недовіру одне до одного.
У цьому матеріалі розглядаємо найпоширеніші російські міфи про українських волонтерів і ділимося порадами, які допоможуть не підпадати під ворожі маніпуляції.
Фейк 1. Волонтери полюють за особистими даними й видурюють кошти
Із початку повномасштабної війни набули поширеності випадки, коли росіяни реєструються в соціальних мережах під іменами українських волонтерів, журналістів і громадських активістів. Під час створення таких несправжніх сторінок частково використовують світлини й інформацію зі справжніх профілів людей, під яких маскуються.
У лютому 2022 року, за кілька днів після початку російського повномасштабного вторгнення, благодійний фонд «Повернись живим» повідомив, що шахраї створили їхній фейковий сайт. Таким чином вони хотіли виманювати гроші в людей, які ті передавали б на допомогу військовим. А в жовтні 2023 року волонтерка зі Львова Марія Кісіль розповіла, що її волонтерські звіти поширювала закрита сторінка у фейсбуці, підписана її ім’ям і прізвищем. Засновник Ukraїner Богдан Логвиненко повідомив, що невідомі реєструвалися в чат-ботах під іменем продюсерки Ukraїner і «знайомилися» з військовими. Імовірно, щоб випитати персональні дані.
Фото: скриншот соціальної мережі «Х» (раніше — «Twitter»).
Отож, зловмисники через авторитет і статус українських волонтерів і громадських діячів прагнуть скористатися довірою українців. На несправжніх сторінках вони поширюють пропагандистські наративи, дискредитують певних людей, сіють страх чи паніку в суспільстві, виманюють персональні дані або ж видурюють гроші, прикриваючись зборами на допомогу Збройним силам України. Таке шахрайство може негативно повпливати на репутацію волонтерів і підірвати до них довіру — це те, чого добиваються росіяни.
Окрім цього, зловмисники нерідко маскуються під благодійні організації, зокрема ті, які збирають кошти на допомогу захисникам і захисницям. Часто шахраї у прагненні вплинути на українців апелюють до їхніх почуттів. Наприклад, у Facebook можна натрапити на «проукраїнські» групи, у яких публікують світлини військових і цивільних (зокрема поранених), підписуючи їх емоційно забарвленим текстом. В одній із найпопулярніших таких спільнот (вона налічує понад мільйон підписників) щодня викладають світлини бійців з однаковими підписами, на кшталт (з рос.): «Шкода, що це фото набере менше, ніж якийсь голий співак».
Таким чином зловмисники стараються викликати емпатію, співчуття й навіть докори сумління. Сильні негативні емоції роблять нас вразливими до маніпуляцій. І тому, коли в подібних спільнотах публікують неправдиві «сенсаційні» новини про тих чи інших відомих громадських діячів, люди схильні вірити цим фейкам.
Фейк 2. Волонтери завдають шкоди військовим і цивільним
Іноді росіяни задля досягнення своїх цілей вдаються до найбільш радикальних методів. Як-от намагаються переконати українців, що волонтери насправді завдають шкоди тим, кому допомагають.
У травні 2023 року російські медіа й телеграм-канали поширювали інформацію про те, що нібито українські волонтери передали у 30 окрему механізовану бригаду імені князя Костянтина Острозького пельмені, після споживання яких 40 захисників померли від харчового отруєння. У своїх повідомленнях росіяни посилаються на дані, отримані начебто з телефону вбитого українського військовослужбовця.
Утім, 30 ОМБр спростувала заяви про отруєння і смерть своїх бійців, зазначивши, що це вже не перша хвиля подібних дезінформаційних вкидів.
Фото: скриншот із соцмережі Facebook.
Інший приклад — новина про те, що іноземні гуманітарні організації, які надавали допомогу в Соледарі, насправді нібито грабували й убивали там українців. У російських ЗМІ вона почала поширюватись у січні 2023 року. Пропагандисти посилаються на свідчення певного жителя Соледара. Той розповів, що певна група людей пропонувала виїжджати з міста, а потім нібито одну з жінок знайшли вбитою неподалік виїзду з населеного пункту.
Фото: скриншот російського пропагандиського джерела.
Російські ЗМІ не надають аудіо чи відео на підтвердження розмови з цим мешканцем, так само як і не зазначають його імені чи віку. Водночас у поліції Донеччини не було зафіксовано жодних звернень або протиправних дій стосовно жителів Соледара, у яких були звинувачені українські чи іноземні волонтери.
Фейк 3. Волонтери обурюються запитам ЗСУ
Кремлівська пропаганда часто виходить за межі раціональності й будується на вигадках і перекручуваннях. Росіяни не лише видають себе в соцмережах за реальних людей, а й вигадують нових особистостей, щоб заповнювати інфопростір українців дезінформацією.
У грудні 2023 року російські медіа просували новину з посиланням на емоційний пост нібито української адвокатки й волонтерки Тамари Морозової. У дописі жінки йдеться, що вона «неприємно здивувалася» новому запиту від ЗСУ — ті попрохали санітарні пакети для загиблих. «Волонтерка» наголошувала, що військові їдуть на «нуль», а тому «завчасно» запасаються такими пластиковими пакетами для себе й побратимів. Російські медіа, поширюючи публікацію Тамари Морозової, намагалися довести, що Україна нібито втрачає величезну кількість військових на полі бою. Такі неправдиві повідомлення не лише деморалізують, а й знеславлюють командування Збройних сил.
Варто зазначити, що насправді адвокатки й волонтерки Тамари Морозової не існує. Серед відомих українських особистостей є Тамара Морозова — акторка кіно й київського театру «Візаві». Однак жінка не веде сторінки в соціальних мережах з 2022 року й не висувала подібних заяв. Водночас схоже прохання купувати пакети для загиблих лунало від російських волонтерів. Схоже, що ворог «віддзеркалює» такі інфоприводи на українські реалії, що є одним зі способів маніпулювати почуттями українців.
Фото: скриншот із російських пропагандиських джерел.
Фейк 4. Волонтери привласнюють благодійні кошти й гуманітарну допомогу
Однією з найбільш улюблених тем росіян для спекуляцій є те, що українські волонтери нібито витрачають гроші зі зборів на власні потреби й крадуть гуманітарну допомогу, щоб потім її перепродавати. Наприклад, у жовтні 2022 року проросійські телеграм-канали звинувачували волонтерів у тому, що вони активізують збори на потреби армії під час російських ракетних атак, коли українці перебувають в особливо вразливому психічному стані. А отримані гроші волонтери нібито залишають собі чи витрачають на те, що Україна й так отримує в межах західної допомоги.
Із такими «звинуваченнями» неодноразово стикався Олексій Горленко — волонтер із міста Довжанськ на сході України, яке перебуває в окупації з 2014 року. Олексій допомагає військовим. У соцмережах пропагандисти заявляли, що гроші, які збирає чоловік, «ідуть в нікуди» або ж він привласнює їх. Але Олексій спростовує цю інформацію й наголошує, що про всі витрати звітує на своїй сторінці у фейсбук. Ба більше, Олексій каже, що збори стає дедалі складніше закривати, тому він часто витрачає на це власні кошти.
Олексій Горленко. Джерело фото: фейсбук-сторінка Олексія Горленка.
Світлина зі звіту про збір на маскувальний одяг. Джерело фото: фейсбук-сторінка Олексія Горленка.
У подібну ситуацію втрапляв також Сергій Притула — український громадський діяч, волонтер, колишній телеведучий. У серпні 2022 року його благодійний фонд придбав для ЗСУ супутник фінської компанії ICEYE за кошти, які вдалося зібрати в межах проєкту «Народний Байрактар». Це дозволило українським військовим отримувати супутникові знімки високої якості, які допомогали планувати операції проти ворога. Незабаром після цієї великої купівлі на Притулу і його фонд посипалися маніпуляції, спровоковані російською пропагандою. Мовляв, українці збирали гроші на безпілотники Bayraktar TB2, але замість них купили якийсь супутник. А ще нібито купівля супутника була марною, оскільки військові вже отримували знімки від іноземних партнерів.
Проте у фонді Сергія Притули спростували ці звинувачення: три «Байрактари», на які збирали гроші, турецька компанія Baykar надала безкоштовно. А завдяки власному супутнику військові можуть швидше отримувати необхідні знімки, не чекаючи їх від партнерів. Про ефективність такої покупки комунікувало, зокрема, Головне управління розвідки.
Фото: скриншот gur.gov.ua.
У листопаді 2022 року росіяни також почали розганяти тезу про те, що фонд Притули прагне нажитися на грошах українців завдяки збору на британські бронетранспортери Spartan. Вони нібито мали обійтися у 58 мільйонів гривень, а не у понад 200 мільйонів, які зібрав фонд. Проте волонтери пояснили, що сума охоплює не лише вартість БТР, а й підготовку, транспортування з Великої Британії в Україні, митне оформлення й навчання.
Фото: БО «Благодійний фонд Сергія Притули».
На жаль, в Україні трапляються випадки, коли певні люди прикидаються волонтерами, щоб нажитися на бажанні українців підтримувати військо. Тому важливо донейтити перевіреним людям і організаціям, які звітують про свої збори.
Як не підпадати під маніпуляції РФ
Неможливо отримати 100 % захист від маніпуляцій зловмисників, адже вони постійно вигадують нові методи впливу на громадськість. Проте дотримання певних правил зробить вас стійкішим до деструктивних дій ворога.
– Критично сприймайте інформацію, не поспішайте довіряти повідомленням із надмірним емоційним забарвленням. Перевіряйте, звідки походить те чи те повідомлення та хто його поширює.
– Оточуйте себе перевіреними джерелами: онлайн-медіа з «білого списку», офіційними сторінками державних установ, політиків, громадських діячів.
– Розвивайте медіаграмотність. Для цього можна пройти відповідні безплатні онлайн-курси на освітніх платформах, як-от EdEra чи Prometheus. Також можна пройти курс у «Дії» про те, як перевіряти волонтерів і благодійні організації.
– Будьте обережними під час спілкування в соцмережах з новими людьми й подбайте про свою безпеку в інтернеті, щоб не натрапити на шахраїв.
Фото: Благодійний фонд «Повернись живим».
Волонтерський рух в Україні цінний і важливий, оскільки це одне із джерел підтримки української армії. Росіяни намагаються позбавити наших захисників і захисниць такої допомоги, щоб швидше досягнути своїх загарбницьких цілей. Тому важливо продовжувати донатити перевіреним волонтерам і фондам, щоб ЗСУ й надалі мали можливість вибивати окупантів з нашої території.
