«Тепла гора»: екоцентр замість хліву

Тепер у колишньому хліві збираються в емоційні кола, у колишньому курнику проводять чайні церемонії, дощову воду збирають, очищують і п’ють, вирощують город і сад. Далі команда хоче збудувати UA Unity Hub — громадський простір у формі геокупола, який, як вони сподіваються, стане зразком для інших спільнот.

Матеріали експедиції зняті за підтримки партнерів експедиції: Defender, Work.ua, Уліс.

З айті в Карпати

Андрій Грушецький родом з Івано-Франківська. Працював в ІТ-сфері у технологічних стартапах як засновник або продакт-менеджер, зокрема у Лондоні. Протягом десяти років він жив між Великою Британією та Україною. Та коли приїхав у Карпати, зрозумів, що хоче повертатися сюди й проводити більше часу. Так у нього і з’явилася мрія започаткувати тут власну справу.

— Довгий час такої можливості не було через роботу, через життя за кордоном. А потім в один момент вона з’явилася, коли потрібно було покращити здоров’я, і я переїхав в Карпати¹Радимо історію про Креативну Резиденцію МС6 у Карпатах:

https://www.ukrainer.net/mc6/. Разом з друзями ми об’єдналися, щоб купити земельні ділянки поруч.

У селі Черетів, що між Косовом та Верховиною, у 2019 році друзі хотіли побудувати крихітні будинки — так звані tiny houses²Архітектурний та соціальний рух, що пропагує мінімалістичне життя у просторі площею переважно до 40 квадратних метрів..

— Ми знайшли це господарство, нам дуже воно сподобалось, і ми вирішили все ж таки його придбати. А потім залучили друзів, щоб викупити ще й другу хату, тому що раніше це було одне господарство, і ми вирішили його так і залишити.

Спочатку до придбання землі були готові долучитися троє, але згодом «Тепла гора» почала об’єднувати навколо себе все більше людей. Із травня по жовтень, каже Андрій, команда налічує 10 людей, а до роботи долучаються також волонтери й місцеві жителі. Загалом майже сотня людей допомагала купувати й облаштовувати простір.

— У нас не було умови, що треба точно долучатися стільки-то. Кожен по можливості, скільки було часу, так і долучався. Я відчуваю, що спільнота — це взагалі всі люди, всі українці, чи ширше навіть. А тут вони просто зустрічаються, щоб законектитись, щось нове створювати, якісь взаємодії відбуваються між ними, спільнотворення.

«Тепла гора» має такі напрямки: host — розміщення гостей, grow — вирощування рослин, город, create — будівництво, відновлення, реновації та inspire — події, програми, активності.

— Ще є артрезиденція «Стежка», яку ми проводимо щороку. Теплий вікенд, коли збирається спільнота.

Назву для екоцентру обирали разом із спільнотою.

— У нас було багато різних варіантів, але ця найбільше всім подобалась. Від неї стає тепло. І тепло тут про спільноту, а гора — про силу. Тому «Тепла гора» — це про силу спільноти, можна сказати так.

Чоловік каже, що у спільного життя є не лише позитивні сторони, а й недоліки. Коли люди довго живуть під одним дахом, можуть виникнути розбіжності чи непорозуміння.

— Це великою мірою дзеркало, яке допомагає розвиватися. Спільнотворення — магічна річ, але вимагає побудови спільних відносин з багатьма людьми, які долучаються в різних форматах. Це інструмент розвитку для всіх.

Від старого подвір’я до екоцентру

Колись територія «Теплої гори» була господарством газди Івана, він жив тут із родиною. Сім’ю колишніх господарів Андрій знає особисто. Коли ті виїжджали, забрали багато своїх речей, але погодилися лишити кілька фото для історії. На знімках у хостелі Іван і його дружина Марічка у традиційних строях. Тут залишилося й старе дзеркало, а в майстерні досі висить табличка «Двір зразкового порядку», якою в радянські часи відзначали тих, хто добре вів господарство.

— Був город великий. І яблучний сад — сюди часто приходили фотографуватися пари на весілля.

Цю традицію плекають і нині: на «Теплій горі» за три роки відсвяткували три весілля, на які запрошували музик із Верховини. Дружина Андрія Софія організувала весільну агенцію «Гойра» — так по-гуцульськи називають весільний вигук-заклик.

У яблуневому саду облаштували зону для відпочинку з гамаками, качелями, де можна збиратися разом і проводити кола ⁵Емоційні кола – інструмент для розвитку емоційного інтелекту, психологічного розвантаження та зближення групи людей.. Дерева у саду — дуже старі, каже Андрій. Спільнота сумнівалася, чи вдасться їх відновити, але допомогли садівники та волонтери, тож тепер сад знову плодоносить.

— Дружина раніше жартувала: вона працювала в ІТ, коли в «Теплій горі» була, то вибір такий — з однієї сторони дивишся на ноутбук, а з іншої — на яблука. Інколи важко буває фокусуватися на роботі, коли навколо просто яблучить.

У 2020 році тут проводили волонтерські табори. Волонтери допомагали відновлювати хати: відмивали приміщення, прибирали й упорядковували речі, що там залишилися. Навіть меблі, якими зараз обставлений хостел, виготовляли власноруч майстри та волонтери.

Перший спільний простір назвали «ОМ-центром», розповідає Андрій. Його облаштували в колишньому хліві: прибрали низьку стелю, поставили великі вікна, утеплили підлогу. Тепер тут проводять емоційні кола, заняття з йоги, лекції та презентації. Назва виникла випадково, але згодом отримала ще одне символічне значення.

— У румунській мові om означає людину. Ми від румунських друзів побачили, як вони сказали: «О, ОМ-центр — це як human center».

Серцем «Теплої гори» називають дерев’яну кухню «Велетні». Тут готують із натуральних продуктів: овочів і фруктів, які збирають у лісі, купують або ж вирощують на власному городі. На сніданок, наприклад, пропонують вівсянку із додатками та інші страви.

— Велетні — це, по суті, великі вегетаріанці, вегани в історії. Ганді⁶Могандас Карамчанд Ганді — один із керівників та ідеологів національно-визвольних рухів Індії., Кафка⁷Франц Кафка — визначний німецькомовний письменник ХХ століття, один із головних творців модерністської літератури..

Важлива частина життя на «Теплій горі» — це емоційні кола, розповідає Андрій. Цю практику він перейняв на курсі побудови спільноти, який у 2020 році організовувала Gen Ukraine¹¹ГО «Глобальна мережа екопоселень України» була створена в 2018 році для об’єднання екологічних спільнот.. Спочатку збиралися щодня, нині кола проводять кілька разів тиждень.

— Люди збираються в коло і просто діляться своїм станом: що в них добре йде, що не добре. І коли ми живемо разом якийсь час, як спільнота — це такий клей, який допомагає синхронізуватися емоційно, зрозуміти, як у нас справи взагалі.

Волонтери також люблять сауни, які тут влаштовують двічі на тиждень. Бувають окремо жіночі й чоловічі, а іноді — «тихі», коли всі мовчать. Окрім цього, команда раніше організовувала цілі дні мовчання: тоді усі на просторі утримувалися від розмов, щоб побути наодинці зі своїми думками. Останні два роки цю практику призупинили, але Андрій хотів би до неї повернутися.

Приїхати на «Теплу гору» можна як гість, волонтер, долучитися до спільнотворення. Крім того, команда запрошує на безкоштовний відпочинок військових, каже Андрій. У хостелі є 22 місця для гостей і ще 10 на другому поверсі — для команди й волонтерів.

— Якщо ви зараз перебуваєте десь близько до бойових дій, чи якщо ви військовий чи ветеран і потребуєте відновлення, то можете до нас приїхати повністю безкоштовно.

Екологічність: внутрішня та навколишня

На «Теплій горі» намагаються дотримуватися екопринципів: внутрішніх і навколишніх.

— Внутрішня екологія — це все, що повʼязане зі здоровим способом життя. Наприклад, у нас простір без алкоголю й куріння. Практикуємо йогу. Загалом часто люди сюди приїжджають або зі сформованими звичками здорового життя, або тут надихаються цим, щось нове для себе беруть. І навколишня екологія — це про дбайливе ставлення до довкілля. Використовуємо екологічні матеріали, миючі засоби, сортуємо сміття.

Тут впроваджують різні екологічні рішення: утеплюють будівлі тирсою або мохом, використовують дощову воду, сонячну енергію. Ідею збирати дощову воду запропонував один із волонтерів, який переїхав з Києва після початку повномасштабного вторгнення, розповів Андрій. Разом із товаришем він втілив її в життя.

Криницю тепер використовують як резерв, бо мають основну систему — водну лабораторію. Дев’ять цистерн обʼємом по тисячі літрів збирають дощову воду з дахів хостелу, сауни й майстерні.

— Вода стікає з дахів, потім фільтрується через ультрафіолетову лампу і тече в іншу будівлю — там є окремі фільтри, і на кухні стоїть зворотний осмос. На виході цю воду вже можна пити. Єдина проблема, що дощів буває замало.

За словами Андрія, мати таке джерело питної води особливо важливо, бо кожного року води в місцевих криницях стає менше.

— Ми спостерігаємо це у своїй криниці по рівню води. У Косові часто пропадає вода в криницях.

Воду з умивальників і душових очищують за допомогою природної фільтрації: вона проходить двома рівчаками, де ростуть болотні рослини. Після очищення воду використовують для поливу саду.

На городі «Теплої гори» вирощують овочі за принципом пермакультури¹³Пермакультура — підхід до організації сільського господарства та простору, що наслідує природні екосистеми. Він передбачає ощадливе використання ресурсів, підтримання родючості ґрунту й мінімальне втручання в природні процеси., основний принцип якої — спостереження і мінімальне втручання в природу. Скажімо, перш ніж облаштовувати город на новій ділянці, потрібно поспостерігати за нею протягом року або й довше, пояснює Андрій.

— Спочатку просто спостерігати, що відбувається, що само собою росте, як сонце впливає, які птахи прилітають.

На місці ставка колись збиралася вода й утворювалося болото, тож команда вирішила облаштувати тут водойму.

— Тут збираються багато невеликих комах, різні невеликі тварини теж приходять сюди. Для природи цей ставок має цінність. І для людей також. Дехто приходить у спеку чи після сауни тут просто поплавати.

Старий курник перетворили на амфітеатр, де проводять чайні церемонії, каже Андрій. Курей тут не тримали, тож приміщення вирішили розчистити й облаштувати для медитацій і спільних зустрічей.

— Або сюди можна просто прийти усамітнитися, коли нікого немає, помедитувати. Тут дуже тихо. Дехто сюди приходить, коли треба виразити емоції, покричати в нікуди.

Як війна змінила «Теплу гору»

24 лютого 2022-го Андрій був у Лондоні. Але повернувся в Україну першим доступним рейсом через Польщу.

— Тому що відчував, що тут хочу бути, тому що тут спільнота і тут я можу бути корисним.

Чоловік каже, що історія «Теплої гори» ділиться на два періоди: до великої війни та після. Якщо раніше команда займалася відновленням просторів, організовувала табори, то 24 лютого 2022 стала облаштовувати прихисток.

— Узимку ми були зачинені, але 24 лютого я написав у чат, що всі, кому потрібен безпечний простір зараз, можуть приїжджати на «Теплу гору». І ми відтоді почали працювати як шелтер. Так ми працювали 2022 рік, а потім це перейшло у формат програми «Коло».

«Коло» — це безкоштовна програма відновлення для військових, ветеранів, переселенців, волонтерів тилу. За словами Андрія, від початку повномасштабного вторгнення на відновлення безкоштовно прийняли майже 500 людей. Нині за програмою можна приїхати на 10 днів, а спочатку люди залишалися тут місяцями, дехто згодом долучався до команди, як-от Ірина, яка облаштувала город і квітник.

Згодом команда змогла визначити три елементи, які сприяють відновленню людей, каже Андрій. Перший з них — це спільнота.

— Люди, які приїжджають, можуть відчути себе частиною більшої групи, де їх приймають. Друге — це природа. Тобто вони оточені красою природи, тишею, зелено навколо. Це походи, йога. І третє — це спільнотворення. Коли люди разом щось роблять, відбувається певний зв’язок між ними.

Спочатку програму підтримувала мережа Gen Ukraine, потім фонд Razom for Ukraine, нині — французька Fondation de France. У межах енергоефективного інноваційного хабу UA Unity Hub, що є частиною британської програми Innovate Ukraine, також передбачена підтримка вразливих груп і програми «Коло». До слова, «Коло» працює і за принципом взаємної підтримки: кожні чотири платні послуги, які надає «Тепла Гора», дають змогу оплатити перебування одного з учасників програми.

— Але коли більше людей приїжджало, то ми також використовували дохід з подій, з індивідуальних гостей. Тобто воно і так, і так працює, залежно від періоду.

Попри те, що до лінії фронту досить далеко, а сирен, які сповіщають про повітряну тривогу, майже не чути, про війну тут пам’ятають. Є й загиблі воїни — у цьому та сусідніх селах.

— Ми організовуємо хвилини мовчання вранці. Війна, звичайно, про себе нагадує. Тут практично у кожній другій-третій хаті хтось воює. Наш сусід, Василь, який працював у нас, зараз воює.

Дбаючи про безпеку гостей, якийсь час команда навіть не ставила мітку на Google-картах.

— Тому що часто приїздили і ветерани до нас на відновлення. І ми навіть якось не публікували про себе інформацію. Тільки останні декілька років вже підключили маркетинг.

Місцева громада як частина «Теплої гори»

На початку, коли Андрій тільки придбав ділянку і ще не мав належних умов в екоцентрі, він жив у сусідів. Ще до того, як «Тепла гора» почала працювати, він із друзями знайомив місцевих жителів зі своїм задумом і прагнув дізнатися їхню думку.

— Дуже важливо, як тебе бачать люди, які тут вже жили. І ми з самого початку пішли до сусідів із ноутбуком показувати презентацію про те, що ми тут плануємо.

Громада, розповідає чоловік, підтримує діяльність екоцентру. Допомагають і справами, і порадами. На кухні готує сусідка Василина, по господарству допомагає Світлана, а місцеві чоловіки долучаються до будівництва. Сусідка Галина підказувала, як організувати роботу і з ким потрібно налагодити контакт. Аліна водить гостей до місцевих майстрів і запрошує їх у відповідь. Минулого літа команда організувала день сусідів зі званим обідом. Так спільнота може неформально поспілкуватися та почути думку місцевих, а ті — подивитися на роботу екоцентру.

— Від сусідів чув, що їм було б цікаво, щоб тут відбувалися, наприклад, театральні вечори, читання поезії, щоб був музей місцевої культури. Для нас це суперцінно. Це ми все взяли до уваги, передали дизайнерам, архітекторам.

Певною мірою екоцентр став майданчиком для експериментів, про які можна розповідати у громаді, іншим організаціям, бізнесам, щоб вони могли надалі використовувати ці знання. Залучена і Верховинська селищна рада — «Тепла гора» підписала з нею меморандум про співпрацю за чотирма напрямками.

— Один — це розвиток громадського простору UA Unity Hub. Другий — відновлення ветеранів і всіх, хто постраждав від війни. Третій — розвиток зеленого туризму в регіоні. І четвертий — збереження довкілля.

Також команда підтримує дружні стосунки з місцевими виробниками, популяризує крафтову продукцію.

— У нас функціонував під час подій екомаркет — виробники приносили свої чаї, мед, різні вироби з овечої шерсті.

Був випадок, коли місцеві вказували і на прорахунки команди, каже Андрій. Якось в екоцентрі гучно увімкнули музику, на що зреагував староста. Але й тоді все вирішили спілкуванням.

— Мені дзвонив селищний староста і питав, що в нас тут за набутки¹⁵Набутки – у Карпатах це святкування, застілля, вечірка, забава або гостина. Дієслово «набуватися» означає проводити разом час, розважатися, гостювати або святкувати. відбуваються. Я не міг зрозуміти, що він мав на увазі. Що таке набутки? І через декілька повторів я зрозумів, що це святкування якісь.

Інеса: знайти своє місце

Є гості, які не просто відпочивають в екоцентрі, а й долучаються до його роботи. Торік на артрезиденцію «Стежка» приїхала литовка Інеса. Вона має псевдонім Мія Катра. Нині приєднується до команди як менеджерка спільноти і подій, розповідає Андрій.

— У неї є релевантний досвід. Єдина складність, що вона зараз вивчає українську — це не так просто, треба трошки більше часу. Але у неї ідеальна англійська, вона дуже класно помічає можливості для конекту, спільнотворення, творчості.

До України Інеса переїхала разом із чоловіком п’ять років тому. Чоловік — українець за походженням, але переїхав до Литви, де вони й познайомилися. Він пішов на війну добровольцем.

— Він завжди казав, що в Європі все вже зроблено. Йдемо до України, зробімо це тут. Тому я залишилася в Україні, бо думаю, що тут багато можливостей.

Він загинув неподалік Бахмута в жовтні 2022 року. Інеса розповіла, що це був дуже складний період, але через пів року вона пішла в арттерапію. Потім зацікавилася екоспільнотами в Україні.

— Мені було цікаво, як це працює в Україні, бо в Європі вони дуже активні, їх там багато. Я зв’язалася з ними, дізналася про події. І так дізналася про «Стежку» та інші місця.

Через артрезиденцію Інеса і познайомилася з «Теплою горою».

— Це була чудова подія. Я пробула тут тиждень і він здався надто коротким. І я захотіла повернутися. Відвідала кілька інших місць минулого літа, але це місце залишилося в моєму серці. І інші люди теж кажуть, що з усіх місць, які вони відвідували, це — дуже особливе.

На «Теплій горі» Інеса має можливість застосувати свої професійні навички. Їй також близькі цінності, на яких побудований екопростір.

— Мені здається що він створений з цінностями, які живуть у мені. Ти відчуваєш це в собі, коли приїжджаєш, розмовляєш з людьми і бачиш це.

Інеса вже спілкувалася з місцевими жителями та купувала у них продукти. Під час розмови з однією місцевою жителькою Інеса дізналася, що вони мають схожу історію. Чоловік її співрозмовниці теж загинув на війні у 2022 році.

— Люди дуже відкриті, дуже приємні. Я думаю, що це більше про зв’язок через серце, а не про мову. Я можу говорити українською суржиком.

Інеса каже, що в Україні реалізовують багато гарних проєктів, є багато сильних підприємців, патріотів, які залишаються в країні.

— Коли я приїхала до України, то здивувалася, як легко це було для мене. Я жила в багатьох інших країнах, але тут було так легко.

UA Unity Hub — енергоефективний центр для громади

Андрій з командою почали працювати над створенням енергоефективного громадського центру — UA Unity Hub. Планують впоратися за 2 роки.

— Це буде перший в Україні проєкт енергоефективного громадського простору у формі геодезичного купола. Сподіваємось, він буде успішний і стане зразком для інших спільнот в Україні. І вони зможуть теж створювати такі простори, де люди зможуть об’єднуватися, соціалізуватися, творити щось разом. Особливо сподіваюся, що це буде актуально в регіонах, які постраждали від війни.

Хаб планують поставити на одній із центральних локацій на «Теплій горі» — замість старого сараю. Планують побудувати три поверхи, на кожному буде декілька приміщень, які використовуватимуть для різних активностей.

— На першому поверсі буде мейкер-спейс для дітей. На другому поверсі буде реабілітаційний центр. Там будуть терапевтичні кабінети з масажем, з іншими тілесними практиками. Буде спортзал із тренажерами. Буде інфрачервона сауна. Також буде бібліотека, кімната для медитації. І для чайних церемоній також. А на третьому поверсі буде великий зал для практик, для йоги.

Андрій каже, що спільнота планує створити простір для комфортної роботи гостей. На першому поверсі ще будуть соціальне кафе та простір для заходів, коворкінг.

— Сподіваюся, наступного літа вже можна буде приїхати сюди з комп’ютером і повноцінно тут працювати — з інтернетом і переговорними кабінками для дзвінків.

Хаб планують будувати з екологічних матеріалів, розповів Андрій. Технологія будівництва — проста, оскільки більшість компонентів — панелі з екоматеріалів, які виготовляються на фабриці, а на місці їх треба лише зібрати.

— Звичайно, перед цим треба фундамент зробити, всі комунікації прокласти, потім ще всередину підвести опалення і тому подібне.

Команда планує ділитися своїм досвідом з іншими просторами, створити інструкції. Хочуть, щоб наступні громади могли збудувати подібний центр за місяць-два або ж за літо. Поки «Тепла гора» не може настільки швидко реалізувати цей проєкт.

— Якщо буде команда, фінансування, то вже буде готовий приклад і методологія, за якою можна такі громадські центри швидше реалізувати.

На етапі створення радилися зі спільнотою, місцевими мешканцями, проводили опитування.

— Було питання, що би такого мало бути в цьому центрі, щоб ви сюди прийшли і регулярно приходили. Мріємо, що в майбутньому це буде один з символів відновлення України, коли в громадах стоятимуть такі геокуполи футуристичні. Це може виглядати досить цікаво.

Проєкт UA Unity Hub команда втілює через «Фундацію Теплої гори» — організацію, що розвиває однойменний екопростір. До роботи також долучилися українські та британські партнери: фахівці з будівництва геокуполів, енергоефективності й управління енергосистемами. Зокрема, науковці Інституту технічної теплофізики НАН України вимірюватимуть енергоефективність центру до початку його роботи й після запуску.

Нові задуми «Теплої гори»

У планах — добудувати простір, проводити нові заходи.

— Плани — зазвичай те, що від нас залежить. Мрія — це те, на що ми можемо вплинути, але не від нас залежить. Усім в Україні хочеться, щоб війна закінчилась. І це буде поштовхом для всього, також і для нашого простору. Тому хочеться мати можливість долучатися до цього процесу, як частина громадянського суспільства, щоб швидше вже був мир.

Андрій і його дружина готуються до зими. Минулого разу в цей сезон вони вдвох доглядали за простором.

— Це досить цікавий досвід. Навколо повна тиша та багато снігу. По-своєму було класно.

Також спільнота продовжує приймати гостей, волонтерів.

— Це такий бюджетний відпочинок для молоді, чи для людей, яким не потрібен гламур, а більше потрібні спільнота, екологічність, гори, здорова їжа, відновлюючі практики. Оце до нас.

Матеріали експедиції зняті за підтримки партнерів експедиції: Defender, Work.ua, Уліс.