«У суспільному житті багато речей не можна, але в культурі можна все», — літературознавець і письменник Ростислав Семків розповідає, звідки бере відлік українська література та якою вона є сьогодні; як українці саботували нав’язану російську «дружбу» і як після кількох поколінь...

«У тата було довге волосся. Заходиш у кімнату, він лежить на підлозі й пише свої формули. Мама малювала», — музикант Святослав Вакарчук народився в сім’ї фізиків, яка мало була схожа на інші радянські подружжя. Із дитинства відчував цю різницю. Це...

«І от ми сидимо втрьох поруч — я, мама й моя молодша сестра, — три жінки різного покоління, і насправді не можемо відірватися, бо це кіно не схоже ні на що інше» —  кінорежисерка й письменниця Ірина Цілик розповідає, як...

«Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені», — ведуча проєкту «Дотепер» провокує «Останнього капіталіста» Валентина Краснопьорова відверто поговорити про больові точки української економіки. Чи достатньо в українців власного ресурсу для опору агресору?...

Український гумор у часи війни допомагає не лише долати страх, а й підтримувати національну ідентичність, балансуючи між трагедією та абсурдом. Він стає способом колективного переживання складного досвіду, трансформуючи біль у силу, а відчай — у надію. Завдяки іронії та сатирі...

В умовах повномасштабної війни українська література стає не лише способом документування подій, а й інструментом осмислення національної ідентичності та боротьби з ворожою пропагандою. Через поезію, репортажі та прозу митці досліджують тяглість української культури, переосмислюють образи й архетипи. Війна змінює сприйняття...