Долучайтесь до спільноти Ukraїner, підтримавши нас щомісячною підпискою.
Наша ціль — 5000 донаторів.
Як українцям встигнути першими експортувати свої оборонні технології закордон і завдяки інноваціям у цій сфері утримувати перевагу над ворогом? Чому ажіотаж навколо ШІ свідчить, що настав час думати про цифровий суверенітет? Чому партнерські бізнеси можуть допомогти більше, ніж цілі держави?
«Українське перетворення слабкості на силу є не хитрістю ресентименту, а міфологічною трансформацією. Так дитина стає дорослою», — розмірковує Володимир Єрмоленко — філософ, письменник, перекладач, президент Українського ПЕНу. Чому нинішня війна асиметрична та як властива українцям анархічність і горизонтальність зв’язків може...
Петро Чекаль — один із перших фотографів, які приїхали до Києво-Печерської лаври, коли туди влучив російський безпілотник. Дивіться його фотоісторію з тієї ночі.
«Немає сенсу вести війну за країну, яка нікому не потрібна», — каже Тетяна Огаркова, українська літературознавиця, журналістка, волонтерка, викладачка Києво-Могилянської академії, керівниця міжнародного відділу Українського кризового медіа-центру, авторка кількох подкастів і співавторка філософсько-репортажної книжки «Життя на межі: Україна, культура та...
«Стать оператора безпілотника чи авторки когнітивної атаки на Росію не має значення», — пише Тамара Злобіна — кандидатка філософських наук, керівниця науково-популярного медіа «Гендер в деталях». У цьому есеї вона показує, як і де жінки виривалися з гендерних моделей «Берегині»...
«Я не можу відсторонитись від того, що знімаю», — ділиться Євген Малолєтка, чиї світлини російсько-української війни стали чи не найбільш упізнаваними в Україні та світі. Євген — український фотокореспондент, журналіст інформаційного агентства Associated Press, лауреат багатьох престижних нагород.
Людині потрібно постійно узгоджувати свою сталість із мінливістю, — пише Тарас Лютий — філософ, письменник, професор кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія». У цьому есеї він розмірковує, чому важливо, аби зло було затавроване, а не закамуфльоване, як кризи...
«Мені 26 років, я начальник штабу бригади, був у полоні. Чи думав я 15 років тому, що якось так все буде?», — згадує свій шлях Лев Пашко (Хорус), який служить в «Азові» одразу зі свого повноліття, пройшов посади старшого кулеметника,...
5000
