У довгій війні, на тлі масштабування Росією атак безпілотниками, очевидною проблемою ще кілька років тому стали дефіцит і висока вартість ракет для ППО. На щастя, з’явилась і розвивається протидія — набагато доступніші зенітні дрони або дрони-перехоплювачі, що збивають ворожі БпЛА на фронті і в тилу.
Україна чи не найактивніше у світі розвиває цю технологію і має значний практичний досвід її впровадження. Одним із показових маркерів стала наша співпраця із країнами Перської затоки після ескалації війни в Ірані. Ця технологія та її застосування досі динамічні й не зовсім публічні, але для частини українських військових це вже стає різновидом рутини.
Фотографка і більдредакторка Ukraїner Софія Соляр побувала на позиції роти безпілотних авіаційних комплексів «Радість» і поспілкувалася з бійцями. Далі — її розповідь.
«Ми називаємось Радість, бо приносимо “радісні презенти” нашим ворогам», — каже Віктор із позивним Музи́ка, пілот роти БпАК «Радість» 93 бригади «Холодний Яр». Він та його побратим Роман (із позивним Студент) працюють на костянтинівському напрямку, керуючи дронами-перехоплювачами. Хлопці кажуть, що зі своєї позиції вони можуть за місяць знищити близько сотні ворожих крил.
слайдшоу
Музика родом із Кривого Рогу. У цивільному житті працював викладачем у музичній школі. Студент — із нині фактично зруйнованого Покровська. Каже, вивіз рідних із міста ще до того, як підписав контракт. У цивільному житті ще не встиг знайти свою справу, тож зараз паралельно зі службою здобуває освіту в галузі геодезії.
Хлопці працюють у невеликому підвалі, де помістились два спальні місця, стіл та екрани. Музика і Студент по черзі виходять на вулицю, щоб запустити чи забрати дрон. Так само по черзі сідають за пульт управління: поки один кермує, інший відстежує ціль. «Учора був продуктивний день — чотири ураження», — каже Студент.
слайдшоу
Цілі, по яких зазвичай працюють — ворожі крила на кшталт «Молнії»1Російський ударний БпЛА типу «камікадзе». чи «Орлана»2Російський багатоцільовий безпілотний авіаційний комплекс, призначений для ведення спостереження.. Перші особливо дошкуляють, адже через відносно дешеве виробництво їх багато, і кожен такий безпілотник може переносити велику кількість вибухівки. Бійці кажуть, що намагаються захистити місто і свої позиції:
— Покриваємо певну ділянку, ніби ППО.
слайдшоу
Студент піднімає дрон і летить навперейми. Перехоплювач, яким він керує, може переносити 300 грам вибухівки і летіти зі швидкістю до 100 км/год, але, звісно, усе залежить від погоди, ваги боєприпасу та конкретної модифікації дрона. Через кілька хвилин бачимо на екрані «Молнію» вже з нашого перехоплювача. Студент підлітає максимально близько і запускає детонацію. Відео обривається, що сталося з «Молнією» — ми не бачимо. Хлопці трохи засмучуються, бо немає підтвердження5Ідеться про е-бали — бонусну систему для підрозділів Сил оборони. Військові отримують їх за успішне підтверджене виконання бойових завдань. Накопичені бали можна обміняти на техніку та комплектуючі. ураження. Хоча на 99 % впевнені — «Молнію» збито.
Бійці працюють за графіком «шість на три», тобто шість днів проводять на позиції і три — відпочивають та готуються до наступного виїзду. Розпорядок доволі напружений — хлопці стараються працювати протягом дня й до пізньої ночі, адже ворог не послаблює своїх атак.
Запитую, чи беруть із собою на позицію якісь речі із цивільного життя. Музика показує на книжку, що лежить на полиці — роман «Радіо Ніч» Юрія Андруховича. Про враження, каже, говорити ще рано, але схоже на антиутопію. Поруч, над запасними батарейками до дронів, висить брелок-ведмежа із дрібним написом «З тобою» — подарунок від дружини.
