Що зробив Ukraїner у 2025 році

Один із найскладніших для нас років — мабуть, таким ми запам’ятаємо 2025-й.

У кінці січня громадський сектор і медійників сколихнула новина, що США призупиняє надання грантової допомоги Україні, згортаючи роботу USAID (Агентство США з міжнародного розвитку). Це поставило під загрозу не тільки роботу, а й саме існування багатьох незалежних медіа. Серед них опинилися й ми. Наші документальні проєкти на 80 % залежали від фінансування здобутих грантів США, тому ми були вимушені трохи скоротити команду, відтак створювати менше проєктів.

Два стратегічні напрями роботи, які ми самі для себе обрали — національна ідентичність та війна — виявилися не надто привабливими для більшості донорів і рекламодавців. Але ми не могли зрадити своїй позиції, адже впевнені, що такий контент важливий для самоусвідомлення і збереження нації.

Втриматися на плаву нам передусім допомогла Дорадча рада, яку ми започаткували торік, аби стати більш фінансово сталими і зберегти статус незалежного медіа. Зібрали підприємців і благодійників, готових підтримувати організацію щомісячними внесками, ділитися з нами своєю експертизою та бути долученими до прийняття важливих стратегічних рішень, аналізу діяльності.

Ось хто зараз входить до Дорадчої ради Ukraїner:

• Оксана Буячок (Father’s Wine)
• Павло Гук (Pure & Naive)
• Максим Піддубний (Reface)
• Ірина Іванчик (БФ «Повір у себе»)
• Адам Харлампович («Алгоритм дій»)
• Галина Алексеєнко (приватна підприємиця)
• Дмитро Ковальчук (Alterra Group)
• Максим Теслюк (Biocorp)
• Микола Сушко (Sushko Foundation)
• Олеся Єдинак-Хома (YedynkaDGTL)
• Степан Вовк (Divectors)
• Лара Забава (Немеш) (Peremoga)
• Андрій Клен (Petcube, O0 Design)
• Тарас Крупа (Lovespace)

Наша спільнота теж укотре показала, наскільки надміцною опорою вона є для нас. Після новин про зупинку грантового фінансування ми вирішили попросити в неї підтримки: понад 3,5 тисячі людей задонейтили на різних платформах, майже 1 тисяча — оформили щомісячну підписку. Для стабільнішої та масштабнішої роботи збираємо 2026 постійних донейторів на 2026 рік — доєднуйтеся!

2025-й також став роком важливих організаційних змін для Ukraїner. Уперше за всю нашу історію ми змінили команду управління: з вересня очільницею організації стала журналістка Юлія Тимошенко, відома багатьом завдяки візійним інтерв’ю на каналі Ukraїner Q. Виконавчою керівницею стала Людмила Кучер (до того багато років була в ролі нашої операційної керівниці), операційною керівницею — Юлія Козиряцька (до того — координаторка Ukraїner International). Такі зміни нам були потрібні, аби масштабуватися, не втрачаючи якості нашої роботи.

Засновник Ukraїner Богдан Логвиненко пішов добровольцем до Збройних сил України.

Важливий здобуток для нас ще й тому, що 2025 рік завершуємо з новими людьми в основній команді, тобто нам таки вдалося вийти з етапу скорочення.

І головна подяка — силам оборони. Тільки завдяки вашій роботі ми можемо робити свою.

А тепер коротко розповімо про цьогорічні результати основних частин нашої екосистеми:

Українська редакція

Мультимедійні проєкти

Нова експедиція

Цього року сталося довгоочікуване — уперше за час повномасштабної війни команда відновила експедиції регіонами, за які Ukraїner знають із початку нашого заснування.

Третє коло експедиції триватиме 2 роки й охопить усі історичні регіони або ті їх частини, де зараз можливо знімати історії. Ми наважилися повернутися до цього формату після кількарічної перерви, адже маємо продовжувати розповідати про себе світу через історії людей, які попри все бережуть своє.

Станом на кінець 2025 року ми встигли побувати на Волині, Полтавщині, Поділлі та Бесарабії. Уже цієї зими — експедиція Карпатами. Щиро дякуємо партнерам експедиції, які стало підтримують нас: Work.ua (сайт пошуку роботи, завдяки якому команди по всій країні знаходять своїх людей) та Defender (бренд надійних і високотехнологічних автівок, які можуть долати будь-які дороги).

Слідкувати за виходом нових історій можете на ютуб-каналі Ukrainer, нашому сайті і соцмережах. Перші історії — про Волинь — вийдуть уже в новому, 2026-му році.

«Вродило», сезон 2

На каналі Ukraїner продовжуємо традицію відеоподкастів. Другий сезон «Вродило» — про те, як це — бути українцем з іншим етнічним походженням. Його ведучі — Маріам Найем (культурологиня, авторка подкасту про деколонізацію, яка має українське й афганське коріння) та Ілько Гладштейн (кінопродюсер, засновник кінотеатру КINO42, який має єврейське коріння).

Другий сезон складався з 6 епізодів: співрозмовниками були гості з литовським, грецьким, башкирським, ромським та іншим походженням, а розпочали його з випуску-рефлексії ведучих про те, яким, на їхню думку та на думку глядачів, вийшов перший сезон проєкту.

Подкаст «Вродило» був у коротких списках професійної премії «Слушно» (у номінації «Інформаційний подкаст»).

«Мовне питання»

Відеоподкаст про мови, яким загрожує зникнення в Україні. Ключове з цих розмов — як бонус — у текстових версіях на нашому сайті. Цей проєкт реалізовуємо за підтримки House of Europe. Ведуча подкасту — редакторка й літературна критикиня Богдана Романцова. Наразі випустили 3 мультимедійні матеріали (решта вийдуть уже в новому році):

• з Рустамом Гаджієвим — про мови, що зникають;
• з Алесем Плоткою — про білоруське Розстріляне відродження, переклади та музику;
• з Тудорою Арнаут — про те, в якому стані наразі гагаузька мова та чи дійсно нею можна прочитати Шевченка та «Котигорошка».

Експлейнер про депортації кримських татар

До річниці депортації кримських татар випустили пояснювач українською і англійською про те, як відбувалося послідовне заміщення населення Криму. Проєкт вдалося реалізувати завдяки співпраці з українською ГО PR Army та її проєктом «Де наші люди?».

«Прифронтові міста»

Стартували цей проєкт, аби розповісти про те, як українці продовжують жити в тих містах і селах, до яких усе ближче підсувається лінія фронту. Наразі випустили чотири репортажі, над якими працювали письменник Мирослав Лаюк і фотограф В’ячеслав Ратинський — про Херсон, Краматорськ, Слов’янськ і Костянтинівку. Їх також можна послухати, начитаними голосом автора, на подкаст платформах Apple Podcast та Spotify.

Відеоматеріали про деякі з цих міст вийдуть уже в новому році.

5 коротких відеороликів про освіту

За підтримки БФ SaveED випустили кепшени про те, як на постраждалих від агресії РФ територіях відновлюють освітній процес, заодно і стримуючи так виїзд українців з дітьми за кордон. Так вийшли історії про успішні кейси в Богданівці, Молодіжному, Первомайському, Бородянці та Червоній Долині.

«Що далі?», сезон 2

Проєкт, в якому говоримо з інтелектуалами про переосмислення минулого, означення теперішнього і перспективи майбутнього. Серед гостей — Денис Казанський, Йосиф Зісельс, Юрій Єхануров, Ярослав Грицак, Віктор Ющенко, Віталій Портников та інші. Загалом вийшло 30 епізодів.

Незмінна ведуча проєкту «Що далі?» — Юлія Тимошенко — інтерв’юерка, журналістка, очільниця Ukraїner. Однак цьогоріч на ютуб-каналі Ukraїner Q ми випустили дві важливі розмови за участі інших ведучих:

• із Наталкою Панченко — активісткою, лідеркою українськоюї діаспори в Польщі, яка спілкувалася з Мирославом Скіркою — головою Об’єднання українців у Польщі — про те, звідки серед поляків антиукраїнські настрої;
• із Олексієм Анановим — журналістом, який розмовляв із фотографом-документалістом Олександром Глядєловим про етику документаліста і важливість постійно тримати фотокамеру напоготові.

Усі інтерв’ю можна проглянути на каналі Ukrainer Q, прослухати на подкаст платформах або прочитати текстові версії на нашому сайті.

Мінісерія інтерв’ю про деімперіалізації РФ

Ці розмови також виходили на ютуб-каналі Ukraїner Q та на сайті. Співрозмовниками були Володимир В’ятрович, Тамара Гундорова та Віталій Дрібниця, текстовий бонус — розмова з бійцем батальйону «Сибір».

Фільм-портрет про фотографа й документаліста Олександра Глядєлова

Взялися поглиблювати напрям інтерв’ю з українськими митцями, щоб встигнути якісно зафіксувати історії та творчий процес наших сучасників. Стартували з коротко відео про Олександра Глядєлова, без якого складно уявити сучасну українську документальну фотографію. На фотовиставці митця в Українському домі (5 вересня–5 жовтня 2025) на одній із локацій показували невеликий ролик, який ми створювали спеціально для цієї події.

Інтерв’ю з військовими

Успішно протестувавши минулого року формат розлогих розмов із військовими, ми почали активніше випускати їх цьогоріч. Ведуча — незмінна продюсерка докпроєкту «Підрозділи перемоги», журналістка та фотографка Карина Пілюгіна. Кожна така записана історія — це фіксація і цінних особистих рефлексій бійців про різні події на фронті, і їхнього погляду на війну.

Цьогоріч пощастило записати розмови з представниками таких підрозділів, як 3 ОШБр, 1 корпус НГУ «Азов», бригада «К-2», бригада Nemesis, підрозділ Nobody у складі «Спецпідрозділу Тимура» ГУР МОУ, 18 окрема бригада армійської авіації, загін «Хижак» патрульної поліції України, легіон «Свобода Росії», тактична група «Адам», 104 окрема бригада територіальної оборони.

Усі ці розмови можна переглянути на ютуб-каналі Ukraїner W або почитати головне з них у текстах на сайті.

«Підрозділи перемоги»

Документальні мультимедійні матеріали про історію та бойовий шлях українських військових формувань теж продовжували виходити цьогоріч. Опублікували 5 нових епізодів: про 95-ту ОДШБр, про 12 бригаду спецпризначення «Азов» (перша серія, друга серія), про «Хартію» та про «Артан». Розповіді про ці підрозділи можна прочитати на нашому сайті.

Мультимедійний матеріал про Фонд Притули

Щоб поспілкуватися з його очільником і командою, ми поїхали разом із ними в рейс сходом України. Плануємо і надалі випускати історії про недержавні організації, що повсякчас посилюють наше військо. Тож у новому році будуть нові такі історії.

Позапроєктні матеріали

Окрім мультимедійних проєктів, випустили низку різноманітних матеріалів (лонгрідів, коротких дописів, фотодобірок тощо), які показували силу опору українців та силу їхнього духу, що проявляється у плеканні свого, українського. Також більше уваги приділяли українській оптиці у світовому контексті: як події у світі впливають на Україну та як Україна впливає на світ.

• продовжували випускати фотоісторії на сайті та в соцмережах, фокусуючись передусім на історіях про життя й побут військових. Наприклад, як уночі тренуються спецпризначенці або як працює медевак одного з підрозділів.

  Особливо щемким вийшов матеріал «Як рідні зустрічають полонених вдома»: нашій команді вдалося побувати на одному з найбільших обмінів, що відбувалися впродовж року (тоді з неволі повернули 1000 українців), тож вдалося зробити не лише фотоісторію, а й коротке відео.

• поповнили скарбничку матеріалів про різні прояви української ідентичності.
  • Традиційно почали публікаційний рік із зимових історій: розказували й показували, як ентузіасти продовжують традицію колядування на деокупованих територіях.
  • Також розповідали про музикантів, які продовжують сімейну традицію та(чи) привносять власне, осучаснене бачення у традиційну музику (історія про Андрія Левченка та бубни) чи навіть інтегрують її у рейв-культуру (історія про «Смик»).
  • Були й нові публікації про українську ідентичність міст, які РФ окупувала чи продовжує руйнувати (Старобільськ, Покровськ, Добропілля).

Чимало випущених публікацій стосувалося, звісно, війни: її наслідків, викликів, пов’язаних із відновленням людей і ресурсів тощо.

Цьогоріч ми хотіли показати нашій авдиторії трохи ширші світові контексти, адже війна в Україні — не єдина світова повістка, і українцям теж важливо це розуміти, аби не жити в ілюзіях і знати, як діяти далі. Тому спільно з редакцією Ukraїner International ми випустили матеріали про чергову війну в Судані, молодіжні протести в Непалі та актуальний контекст Індонезії, яка обрала «нейтральну позицію», відколи РФ почала війну в Україні.

Кожен календарний рік традиційно завершуємо добіркою зі 100 фото, які робили фотографи Ukraїner.

Запуск кримськотатарської мовної версії

Одна з подій, якою дуже пишаємося! Раніше ми вже робили таку спробу, однак тоді забракло волонтерського ресурсу. Віримо, що ця спроба буде успішною, адже вже зараз на цій мовній версії сайту можна прочитати низку перекладених матеріалів.

Наразі команда кримськотатарської мовної версії невелика і працює на волонтерських засадах. Тож якщо ви готові підтримати її — своєю роботою як перекладач чи сталою підпискою на донейт — ваш внесок буде неоціненним, адже це неймовірно важливий вклад у збереження кримськотатарської мови, яка нині визнана загроженою в Україні.

Нові платформи

Створили канал у Whatsapp, де лаконічно даємо всі наші анонси та уривки зі свіжих випусків.

Створили тікток-сторінку, де публікуємо контент тільки про українське військо й опір українців у війні.

Як зросли вже наявні платформи

Наш перший ютуб-канал Ukraїner, де раніше випускали всі матеріали з експедицій і продовжуємо випускати проєкти про українську ідентичність — понад 373 тис. підписників (тут і далі — всі показники станом на 29 грудня 2025 року).

• За рік опублікували: 19 довгих відео і 147 коротких
• Загалом відео — довгі та короткі — переглянули 3 176 643 рази
• 19 відео та 147 коротких відео вийшло цьогоріч на цьому ютуб-каналі.
• 3 176 643 переглядів загалом

Минулого року ми запустили ютуб-канали Q (із візійними інтерв’ю) і W (про військо та опір ворогу), щоб тематично розділити контент і забезпечити кращу навігацію нашими історіями.

• ютуб-каналUkraїner Q
  • у червні святкували позначку в перших 50 тис. підписників, станом на кінець року — понад 70 тис. підписників
  • 31 довге відео, 330 коротких випустили за рік
  • 17 568 574 переглядів загалом
• ютуб-канал Ukraїner W
  • понад 32 тис. підписників.
  • 21 довге відео, 264 коротких випустили за рік
  • 12 831 017 переглядів загалом

Ukraїner International

Проєкти

Decolonisation («Деколонізація»)

Продовжили роботу над цим подкастом, в якому спілкуємося з іноземними інтелектуалами про сприйняття України через призму деколонізації та важливість цього процесу для майбутнього всієї Європи. Завершити проєкт поки не вдалося через зупинку фінансування. Останнє інтервʼю вийшло з Тарасом Кузьо, британським політологом, з яким говорили про проблеми у міжнародній академії, особливо з точки зору висвітлення України.

Українська редакція цього року переклала й адаптувала сім лонгрідів, створених на основі подкасту Decolonization. Тож тепер українською можна прочитати такі розмови:

• із Дарією Маттінглі про те, чому Голодомор слід розглядати ще й через призму нищення української спадщини;
• із Войцехом Кононьчуком — про роль Центральної та Східної Європи в регіоні та що варто знати про перерозподіл сил у світі;
• з Уямом Блекером — про особливість української літератури;
• із Бернаром Анрі-Леві — про майбутнє демократії;
• із Марком Лейті — про те, що зараз означає мир і чи справді він є правильним завершенням війни; 
• із Тімоті Гартоном Ешем — про переосмислення історії Європи;
• із Катажиною Котинською та Мацеєм Пьотровським — про українську літературу з погляду польських перекладачів і популяризаторів української культури.

Ukraine through the eyes of others («Україна очима іноземців»)

У проєкті, запущеному ще наприкінці 2022-го, цьогоріч вийшло три розмови: з британським нейрохірургом і письменником Генрі Маршем, французьким послом Гаелем Весьєром та американським дипломатом Джорджем Кентом. Ці історії також доступні для читання (на нашому сайті) та перегляду українською (на ютуб-каналі Ukraїner Q).

Співпраця з Українським павільйоном на EXPO 2025

Всесвітня виставка EXPO — одна з найпрестижніших міжнародних виставок, де беруть участь понад 160 країн. Україна теж була представлена там цьогоріч, вирізнившись концепцією свого павільйона: це був «магазин», де нічого не можна купити, а всі наявні предмети — спосіб розповісти історії про сучасну Україну та її боротьбу з країною-агресором.

Наша команда створювала короткі відеоролики, щоб показати, як це було.
Українська редакція також випускала кілька матеріалів про цю подію, зокрема текстові та відеодописи.

Документальний фільм Christians of Ukraine («Християни України»)

Ми поставили собі непросту, амбітну мету — розповісти американцям про українські релігійні аспекти в контексті війни. Адже люди у США — дуже релігійні, тому там процвітає російська пропаганда про те, що Україна, мовляв, забороняє християнство й навіть переслідує за нього (подібні тези активно просували зокрема впливові публічні особи, скажімо Такер Карлсон чи Вівек Рамасвамі).

Нам важливо було не просто розповісти правду, а й краще зрозуміти американців — передусім віруючих республіканців. Цього нам вдалося досягти, залучивши партнерів, зокрема ведучого Стівена Мура, який працював у республіканській партії раніше, займається темою християнства в Україні й переслідування Росією християн на окупованих територіях.

У соцмережах деякі короткі відео з цього докфільму стали віральними. Загальне охоплення (суто на платформах Ukraїner International): 981 413 користувачів. Сумарні взаємодії: 46 413 користувачів. Відгукнувся матеріал і українцям: перекладені українською два короткі відео переглянули понад 400 тис людей.

До слова, у вересні провели офлайн-показ у Києві за участі ведучого проєкту — Стівена Мура. На подію були запрошені іноземні журналісти, тож вийшла цікава та жвава дискусія, що показала: авдиторія має інтерес до такого формату, тож будемо продовжувати.

How Come («Як так сталося»?)

Серія інтерв’ю та пояснювачів про світові події, розказаних через призму українського міжнародного медіа Ukrainer in English. Ми вирішили запустити цей проєкт, зрозумівши, що Україна — не тільки територія, де зараз точиться війна, а й місце, звідки можна ставити світу найактуальніші наразі питання, особливо про уявлення, які, як виявилося, давно застаріли чи стали вихолощеними (про колоніалізм, демократію, безпеку, права людини тощо). Україна має що запропонувати глобальним дебатам, і не тому, що ми кращі, а тому, що в нас немає жорсткої двопартійної системи, а наші ЗМІ не поділяються на «ліві» та «праві».

Стартували з експлейнера про Афганістан та інтервʼю з афганським журналістом.

Адаптували й розповідали різними мовами (чеською, французькою, англійською) про масштабний злочин Росії — депортацію кримських татар 1944 року та її наслідки. Ці матеріали теж знайшли відгук в іноземної аудиторії.

Цьогоріч активно і системно адаптували контент про українських військових, деякі з матеріалів набрали мільйонні охоплення: зокрема, публікація різними мовами про госпітальєрку Вікторію Гончарук, яка повернулася зі США, цитата командира «Азову»  Богдана Грішенкова англійською, командира підрозділу «Ахіллес» Юрія Федоренка польською, історика, відеоблогера Віталія Дрібниці французькою. Загалом матеріали про розпад Росії знайшли хороший відгук аудиторії англійською і французькою мовами.

Розвиток платформ International

Попри те, що команда Ukraїner International усе ще невелика і впродовж року теж мала важливі кадрові зміни, усе ж простежуємо зростання кількох мовних версій. До прикладу:

• інстаграм-сторінка іспанською — 400 % зростання;
• інстаграм-сторінка португальською — 840 % зростання;
• фейсбук-сторінка французькою — 20 % зростання;
• інстаграм-сторінка турецькою — 730 % зростання.

Цього року ми вже отримали вдвічі більше переглядів загалом, ніж минулого року (30 млн переглядів загалом на наших англомовних сторінках та 11 млн переглядів на всіх інших).

Усі наші актуальні платформи різними мовами зібрані тут.

Участь команди в міжнародних подіях та програмах

Головна редакторка Ukraїner International Анастасія Марушевська виступала на International Press Institute World Congress and Media Innovation Festival у Відні, презентувавши зокрема Ukraїner, а також модерувала панель Львівського медіа форуму за участі ЮНЕСКО. Також брала участь у EU Visitors Program, де зустрічалася з європарламентарями та представниками Єврокомісії, зокрема з питань євроінтеграції, медіа, прав людини, громадянського суспільства.

Очільниця Ukraїner Юлія Тимошенко також активно долучалася до різних міжнародних подій:

• у березні була серед учасників делегації Українського інституту в Південну Африку. Там, зокрема, їй вдалося розповісти, що таке Ukraїner і що він створює, а також поділитися українським досвідом із місцевими активістами й лідерами думок;
• у травні відвідала міжнародну конференцію Copenhagen Democracy Forum як незалежна журналістка на запрошення Allience of Democracies Foundation;
• у квітні модерувала публічні дискусії про майбутнє України в межах відкриття українського павільйону на Expo 2025 в Осаці;
• у вересні розповідала про історію Ukraïner та його адаптацію під час кризи на конференції Reinventing Media Business в Ризі;
• у грудні на запрошення офіційного Представництва ЄС в Україні їздила в прес-тур у Брюсель під час самміту ЄС, де мала змогу поспілкуватися з топ-посадовцями, зокрема, Каєю Калас та Андрюсом Кубіліусом.

Волонтерка в Лондоні організувала дві події для Мирослава Лаюка — репортажиста, письменника, автора книжок «Бахмут» і «Списки», що вийшли у видавництві Ukraїner — розмову в Chatham House та виступ у Кембриджі.

Режисерка монтажу Ukraїner International Анна Лозінська організувала показ фільму «Культура під час війни» в Кельні, де ще відбувалася дискусія за онлайн-участі Юлії Тимошенко.

Видавництво

Новинки українською

«Усе на три літери»

Дебютна збірка нарисів журналіста й військовослужбовця Дмитра Крапивенка. Це кількадесят текстів, у яких автор проводить нас реаліями війська країни, що перебуває у стані війни. Кожен нарис має коротку назву з трьох літер, значення й важливість яких в екосистемі українського війська розкриває автор.

Книжка ввійшла в короткий список премії імені Юрія Шевельова¹Літературна премія за досягнення в галузі есеїстики на честь засновника модерної української есеїстики Юрія Шевельова.. Також здобула відзнаку «Вибір Читомо», ввійшовши таким чином до переліку кращих книжок нонфікшену й автофікшену 2025 року.

«Списки»

Книжка воєнного документаліста й письменника Мирослава Лаюка складається з репортажів та есеїв про втрати під час війни, тобто про те, що і чому для людини є цінним. Тут зібрані свідчення і рефлексії про затоплений Херсон і зруйнований Покровськ, обстріляний київський «Охматдит» і харківський Держпром. Це історії про втрату тут і тепер: домівок, найближчих людей, дитинства, частин тіла, зору, сну, памʼяті, того, що непоправне, але що має бути проговореним.

Відзначена премією «Книга Року ВВС 2025» у категорії «Есеїстика».

Railways in Ukraine

Двомовна фотокнижка фаната залізниці, фотографа і трейнспоттера, нині військовослужбовця Миколи Олексієнка. Видання показує, як залізничне сполучення поступово формувало й увиразнювало образи різних регіонів України з географічної, історичної та культурної перспективи. Як до повномасштабного вторгнення виглядали найбільші промислові центри і яку роль у їхньому формуванні відіграла залізниця. Ця книжка — результат багаторічних фотовилазок автора всією Україною, з яких він привозив унікальні кадри українських потягів та залізничних шляхів.

Запустили передпродаж

«Облога Маріуполя»

Видання з фотографіями й рефлексіями Євгена Малолєтки, одного з небагатьох міжнародних журналістів, який був у Маріуполі навесні 2022 року. Ця книжка — про відповідальність документаліста, про важливість кожного кадру і про виклики, з якими стикається фотограф під час роботи.

Євген Малолєтка ділиться особистим і фіксує воєнні злочини, висвітлює жах, який відбувався на вулицях, у підвалах і лікарнях. Це історія про те, як не відводити погляд та задокументувати один із найдраматичніших епізодів сучасної історії.

Velorukh: Cycling in Ukraine

Англомовна версія першого в Україні комплексного видання про феномен сучасної велокультури в нашій країні. Ілюстровані розповіді про велоподорожі, перегони та велоклуби, культові велокав’ярні та майстерні. Книжка фіксує також історії про учасників велоспільноти, які захищають Україну, а також висвітлює роль велосипеда під час війни.

Книжки іншими мовами

The Flood

Перша англомовна книжка письменника, волонтера і військового Євгена Ліра в жанрі наративного нонфікшну. Це документально-художня подорож до Херсонських степів, заснована на свідченнях людей, які пережили російську окупацію та наслідки підриву греблі Каховської ГЕС. Поєднуючи реальні свідчення з художньою оповіддю, Євген Лір подає історію української витривалості та готовності допомагати одне одному, а також нагадує, що ми маємо документувати російські воєнні злочини й підсвічувати українські голоси, які світ може не помітити.

Ukraїner. Ukrayinanıñ içinden

Кримськотатарська версія нашої культової експедиційної книжки Ukraїner. Країна зсередини, що охоплює історії з усіх історичних регіонів України і в якій після повномасштабної війни ми актуалізували більшість матеріалів. Для видання кримськотатарською ми створили нові історії — спогади про Бахчисарай з архівними фото звідти та про Хидирлез — весняне свято кримських татар. Поява видання стала можливою завдяки гранту House of Europe, які, до речі, під час співпраці стали нашими добрими партнерами й активно долучаються до подій, що стосуються загрожених мов.

Окрема вдячність тим, хто допомагав нам просувати книжку (зокрема, на подіях): спільноті освітян та лідерів думок, яких турбує тема розвитку корінних народів країни (Інститут релігії та суспільства УКУ, Центр «Кримські студії» НаУКМА), Меджліс кримськотатарського народу, Представництво Президента України в АР Крим та Кримська платформа, а також профільним медіа — Qırım Media, Crimea Vox, КримSOS, Crimea Daily, Суспільне.Крим.

Англомовні переклади

De-occupied: Stories of Ukrainian Resistance

Переклад збірки репортажів Богдана Логвиненка про поїздки деокупованими територіями України у квітні-листопаді 2022 року. Головним у цих репортажах є голос та пережитий досвід героїв — українських військових, співробітників поліції, волонтерів, партизанів і простих місцевих мешканців, які пережили окупацію. Історії опору, зібрані невдовзі після деокупації територій, є важливими для розуміння подій, які ще будуть відрефлексовані та вписані в канву історичних подій.

Bakhmut

Ця книжка Мирослава Лаюка поєднує літературні репортажі про будні військових і цивільних у Бахмуті й околицях із есеями про пам’ять і забуття, про тяглість історичних травм і російської жорстокості проти українців.

Завдяки перекладу книжки англійською мовою Мирослав Лаюк зміг долучитися до низки міжнародних подій — дискусій, книжкових фестивалів і зустрічей. Зокрема виступав на Франкфуртському фестивалі й вирушив у світовий тур: Університетський коледж Лондона, Кембридж, Оксфорд, Королівський інститут міжнародних відносин у Лондоні, Лаґос (Нігерія).

«Бахмут» також вийшов польською та чеською мовами. Польською — у перекладі Мацея Пьотровського, видали її Wydawnictwo Ha!art (2025), а чеською — Nakladatelství Pavel Mervart (2024). До роботи долучились перекладачки Вероніка Ценкова, Катерина Газукіна, Тереза Хланьова, Зузана Шпінкова, Александра Войтішкова.

Ukraïner. Ukrainian Insider

Оновлене англомовне видання найпершої та знакової книжки Ukraїner, де зібрані історії з 2016 по 2022 рік. Більшість текстів актуалізовані з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Участь у книжкових подіях і виставках

2025 року Видавництво Ukraїner взяло участь в усіх знакових книжкових подіях в Україні: «Книжковий Арсенал» (Київ), «BestsellerFest» (Львів), «ЧитайФорум» (Запоріжжя), «Форум Видавців» (Львів), «Змістовно» (Черкаси), «Книжкова країна» (Київ), «Фундамент» (Київ). 

Також наші книжки були представлені закордоном на книжкових ярмарках у Франкфурті, Мадриді, Токіо. Презентації видань пройшли в Лондоні, Познані, Варшаві та Празі.

Загалом цього року ми долучилися до близько 40 подій в Україні і за кордоном.

Для нас виставки — це можливість знайомитися ближче з нашими читачами і зав’язувати перше знайомство з тими, хто про нас іще не знає. Ми ретельно обдумуємо формат участі в кожній події, аби бути цікавими та змогти донести ключові меседжі про книжки, їхніх авторів і загалом усе те, що робить не тільки видавництво Ukraїner, а й весь Ukraїner. Ми влаштовуємо мінівиставки світлин, що ввійшли в наші книжки, показуємо буктрейлери, пропонуємо дивитися VR-відеоісторії, експонуємо різні артефакти (від знімальної команди Ukraїner, героїв наших історій та ін.), залучаємо суміжні проєкти Ukraїner, щоб поглибити розуміння аудиторії на певні теми. Деякі презентації стали не тільки можливістю розповісти про наші нові видання, а й важливими культурними подіями:

• виставка «Що нами рухає?» — експозиція в межах виставкового циклу «Подорож» на фестивалі «Фундамент» в Українському домі (Київ);
• виставка «Ev. Mında arzularımız yaşay / Дім. Тут живуть наші мрії» в Кримському Домі (Київ);
• презентація The Flood Євгена Ліра в Мистецькому Арсеналі в межах виставки «Херсон. Степ тримає» (Київ).

Партнерства Видавництва

Ризикуємо, роблячи цей розділ, адже хвилюємося, що можемо не зазначити тут геть усіх, хто підтримував словом і ділом. Знайте, що цінуємо кожен прояв і жест, який допомагає нашому видавництву працювати ще краще. Тому далі — згадки про партнерів, з якими працювали найбільш плідно.

Мережа книгарень «Сенс»

Постійний партнер видавництва, завдяки якому цьогоріч вдалося влаштувати чи долучатися до презентацій та дискусій. А ще завдяки «Сенсу» наші книжки були більш видимі киянам і гостям столиці: їхня реклама була в метро, міських банерах, також видання потрапляли в розкладки книжок, що одразу привертають увагу відвідувачів цих книгарень і тих, хто проходить повз.

Український інститут книги

Завдяки цій співпраці цьогоріч нашій представниці від видавництва вдалося долучитися до національного українського стенду на Франкфуртському ярмарку й дослідити міжнародний книжковий ринок (зокрема, сферу купівлі/продажу прав на використання інтелектуальної власності).

Український дім, Кримський дім

Те, що в цих просторах були представлені наші книжки (і не тільки) — важливо і знаково для всього Ukraїner.

«Укрзалізниця»

Пункт Незламності на Київському залізничному вокзалі — одна з найбільш незвичних локацій, де ми наразі презентували свої книжки. Саме там ми представили фотовидання Railways in Ukraine за участі автора та військовослужбовця Миколи Олексієнка та голови правління АТ «Укрзалізниця» Олександра Перцовського.
Окрім цього, разом із командою «Укрзалізниці» ми проводили розіграш і загалом намріяли чимало на 2026-й рік.

Зростання соцмереж Видавництва

Запустили сторінки видавництва у TikTok та Threads.

До речі, на інстаграм-сторінці стало більш ніж удвічі читачів. Загалом на цій платформі ми охопили авдиторію у близько 2 млн людей.

Spend with Ukraine

У травні 2025 року Ukraїner взяв під свою опіку й почав перезапуск проєкту Spend With Ukraine — створеної 2022-го ініціативи, що популяризує українські бренди на міжнародному ринку і закликає іноземців підтримувати Україну економічно.

Платформа Spend With Ukraine містить каталог наразі понад 200 українських компаній (і продуктових, і сервісних) у різних галузях: технології, мода, освіта, креативні індустрії тощо. Крім того, це соціальні мережі, де ми тестуємо різні форми контенту про українських підприємців, дизайнерів, галузеві події тощо.

Серед успішних цьогорічних кейсів — віральне відео в партнерстві з Ukraїner International про вишиванки, а також власний шопінг-гід до Чорної п’ятниці в партнерстві з компаніями на платформі.

І ще трохи кейсів, якими пишаємося

Фільми

Цьогоріч документальний фільм «Кипарис» про художника-самоука Валерія Єрмакова увійшов у довгий список номінантів на премію «Золота дзиґа». Також стрічка продовжила фестивальне життя: покази відбулися у Португалії, Молдові та Німеччині.

Документальну стрічку «Маланка та Різдво» показували на фестивалі Women у Фінляндії, а також — в українському посольстві в Токіо та Українському домі в Копенгагені.

Співтворення символічних речей

Розширили співпрацю з українськими брендами:

• із брендом Vyshyta випустили колекцію футболок і світшотів, на яких вишито цитати з матеріалів Ukraїner (наприклад, культова фраза «Доброго ранку, помідори» з історії про помідорову долину в Утконосівці).
• із брендом YaVereta напередодні Дня Незалежності запустили тематичну серію патчів «Горизонти, що живуть у нас» — на них вишито символічні зображення ландшафтів п’яти регіонів України.
• із брендом byMe створили колекцію вишиваних сорочок «Магістралі України», дизайн яких символізує дороги України, що зшивають нашу країну і буквально, і символічно, бо кожна з них сповнена низки різних спогадів.

Частина прибутку від продажу всіх цих речей спрямовується на розвиток Ukraїner.

Відзнаки та премії

Шортліст номінації «Натхнення року» від у премії Форуму громадянського суспільства

Цю відзнаку вручають організаціям та людям, що працюють задля спільного блага.

Шортліст премії Sustainability Beauty and Fashion Award 2025

Таку відзнаку здобула наша співпраця з FMK за мультимедійний докпроєкт про жіночий рух опору в окупації «Зла мавка» — у номінації, присвяченій кращим сталим співпрацям року.

«Честь професії-2025»

Переможицею в цьому конкурсі професійної журналістики в номінації «Найкраще інтерв’ю» стала журналістка Ukraїner Юлія Тимошенко з матеріалом «Віра Агеєва про національну літературу, “донецьких пацанів” і фемінізм». Також вона отримала нагороду «Надія журналістики». А серед фіналістів номінації «Найкраще інтерв’ю» — наш матеріал «Ми їли кошачий корм. Історія бойових медикинь у Маріуполі», що вийшов у межах проєкту «Підрозділи перемоги» (продюсерка — Карина Пілюгіна).

Інші знакові для спільноти події

9-річчя Ukraїner

Уперше за свою історію ми святкували свій день народження в такому форматі — зібравши офлайн нашу основну команду, друзів, партнерів, Дорадчу раду. Це був дуже особливий для нас вечір у вже рідних стінах бізнес-простору Peremoga, яким ми завдячуємо тим, що маємо свій офіс, де можемо працювати, знімати інтерв’ю та набуватися разом.

Неймовірно раді, що нам вдалося влаштувати таке свято, аби зібрати разом бодай частинку тих, хто творить і любить Ukraїner. Під час війни кожна така нагода — як свято.

А ще святкування нашого 9-го дня народження мало благодійний аспект: гості могли придбати спеціальні лоти, задонативши на розвиток Ukraїner. Серед таких були, наприклад, прапор 93 ОМБр, яку ми знімали в межах докпроєкту «Підрозділи перемоги», книжка Ukraine from Above із підписами команди, фотографія ТЕЦ поблизу міста Курахове до того, як окупанти завдали їй руйнувань тощо.

Також ми випустили бонусний, святковий епізод у межах візійних інтерв’ю «Що далі?» на ютуб-каналі Ukraїner Q — розмову із засновником Ukraїner Богданом Логвиненком. «Якщо ви звикли, що в цих інтерв’ю можна послухати інтелектуалів, то в цій розмові їх не буде» — жартував на початку спецвипуску Богдан. Говорили зокрема про те, що з чого починався Ukraїner, із ким нас досі плутають, як нам вдалося втриматися на плаву після закриття USAID, чи справді проєкт міг бути російськомовним та як Україні далі розповідати про себе світові.

Волонтерський кемп

Це ще одна причина порадіти цього року, адже вдалося продовжити цю традицію збиратися з волонтерами на кемп, щоб і набутися разом, і звіритися, як і куди рухається Ukraїner.

Стратсесії упродовж року

Наші читачі та глядачі бачать опубліковані мультимедійки, книжки, події, та за всім цим — низка щоденних операційних процесів, аби все працювало як слід і відповідало тим цілям, які команда поставила собі на найближчі роки. Дуже вдячні нашим партнерам — Lanka.pro — фасилітаційній і дослідницькій формації на перетині культури й креативної економіки, яка супроводжує нашу команду в стратегічній роботі протягом останнього року.

Вони допомагають Ukraїner тримати курс на розвиток і працювати зі стратегічними питаннями не «раз на рік», а тягло й уважно. Lanka.pro приносять у нашу роботу сучасні фасилітаційні практики та екосистемний погляд — щоб краще чути одне одного, бачити спільну картину й ухвалювати рішення свідомо. Для нас це партнерство про якісний процес, культуру взаємодії та турботу про людей усередині команди.

Оновили вигляд крамниці Ukraїner

Із думкою про нашу спільноту впровадили багато технічних змін. Якщо зміни на сайті медіа, які цьогоріч теж вносили, були якомога ненав’язливішими, то крамниця Ukraїner отримала докорінно новий вигляд. Ми залишили все, що ви любите (ваші замовлення й кабінет на звичному місці), але зробили інтерфейс сайту сучаснішим та зручнішим.

Купуючи будь-яку річ із нашої крамниці, ви цим самим підтримуєте нашу роботу.

Подія, якої не мало би бути

Спільнота Ukraїner цьогоріч втратила друга, колегу і просто чудесну людину — Костянтина Гузенка. Він загинув 1 листопада під час ворожої атаки на сході.

Костик був фотографом та штаб-сержантом відділення комунікацій 35 окремої бригади морської піхоти. До того, як стати до лав ЗСУ, — фотографом, медіапродюсером, також створював подкасти. Після початку повномасштабної війни працював із проєктом «Архів війни», як фотограф фіксував боротьбу українців.

15 листопада 2025-го президент України нагородив посмертно Костю Гузенка орденом «За заслуги ІІІ ступеня» — за вагомий особистий внесок у розвиток телебачення, радіомовлення і зв’язку в Україні, високий професіоналізм і самовідданість, виявлені під час висвітлення подій повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, багаторічну сумлінну працю.

Учасники спільноти організовували збори пам’яті Кості. Також ми зібрали його цитати про Ukraїner, військо та фотографію, а ще думки тих (передусім із нашої спільноти), із ким він працював і взаємодіяв найбільше.

Найбільш трансформаційний для Ukraїner рік — позаду. Ми неймовірно вдячні всім, хто читав, дивився, слухав, поширював, підтримував, донатив — про таку спільноту можна хіба мріяти, а ви є, і ми відчуваємо вас. І найглибша вдячність — нашим захисникам, без яких цього всього просто не було б.